Товарний чек: коли застосовується та як його складати? Консультує ДПС

Про обов’язок видачі чека

 ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадала, що законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцеві складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих РРО або розрахункових квитанцій, заповнених вручну. Зокрема, йдеться про випадки, перелік яких наведено у ст. 9 Закону про РРО.

Але незалежно від того, що суб’єкт господарювання може бути звільнений від застосування РРО або РК, при здійснені розрахункових операцій він має надавати у паперовій або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону «Про захист прав споживачів» (п. 15 ст. 3 Закону про РРО). 

Таким розрахунковим документом може бути, зокрема, товарний чек. Причому застосовуватися він може не лише щодо розрахунків за товари (як свідчить його назва), а й за роботи чи послуги!

Нагадаємо, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних (а не фіскальних) чеків у випадках, передбачених Законом №265 (зокрема, звільнення від застосування РРО), є правомірним.

При цьому вимога стосується саме видачі покупцю товарного чека при розрахунковій операції – обов’язок зберігання копії продавцем не передбачено.

Обов’язкові реквізити товарного чека

Якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, передбачені у п. 2 розд. II Положення №13, то типова форма та зміст товарного чека законодавчо досі не визначена.

Відповідно податківці у роз’ясненні зазначають, що суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Водночас ДПСУ вважає, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам, встановленим для фіскальних чеків (які наведено у п. 2 розд. II Положення №13) за винятком відображення у ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек».

Від себе зауважимо, що це лише позиція податківців, викладена у роз’ясненні, яке не має сили нормативного документа. Законодавчо, як ними і зазначалось, форма та вимоги до обов’язкових реквізитів товарного чека не встановлені. 

Єдина законодавча вимога, яка передбачена, стосується бухобліку. Згідно зі ст. 9 Закону №996 - це наявність загальних обов’язкових реквізитів первинного документа:

• назва документа (форми);
• дата складання;
• назва підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, юрособам для того, щоб відобразити розрахункову операцію в обліку, потрібно, щоб товарний чек, яким оформлена ця операція, мав усі обов'язкові реквізити первинного документа. 

А, виходячи з рекомендацій, наданих податківцями, можна взяти до уваги, що за змістом у товарному чеку має бути зазначено:

• назву та адресу господарської одиниці;
• для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ;
• для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД» (реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
• вартість одиниці виміру товару (послуги);
• найменування товару (послуги);
• літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
• позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суми коштів за даною формою оплати;
• загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
• округлення;
• для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком – літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка – великі літери «ПДВ»;
• порядковий номер чека, дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції;
• напис «Товарний чек»;
• за наявності у підприємця печатки – засвідчувати товарний чек печаткою.

Як бачимо, більшість з наведених вище реквізитів співпадають з обов’язковими реквізитами первинного документа. Тому роз’яснення податківців цілком можна використовувати для повноти висвітлення змісту та обсягу господарської операції.

Проте ми не бачимо жодних підстав для застосування штрафних санкцій до продавця – ФОП у випадку відступлення від рекомендацій податківців щодо тої чи іншої інформації, яка, на їхню думку, повинна бути в товарному чеку. Оскільки ні типова форма товарного чека, ні його зміст законодавчо (повторюємо) не визначені. 

***