У приміщені Бориславської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником Бориславської ДПІ Павлом Хохуном йшлося про «Реєстрацію та переваги використання програмних РРО».
Пропонуємо відповіді на деякі запитання.
– Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
– Де контролюється час офлайн і як рахується?
Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317, передбачено вимоги до ПРРО програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн». Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
– Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.
