Чи буде дійсним чек на попередню оплату, отриману від покупця, якщо у рядку 10 замість назви товару зазначено «Передплата за замовленням №123»?
Податківці у ІПК від 08.05.2024 №2635/ІПК/99-00-07-04-01 (див. «ДК» №23/2024) відповідають, що так робити можна і такий чек визнаватиметься як розрахунковий документ.
Таку саму відповідь вони надають і в іншій ІПК від 08.05.2024 №2636/ІПК/99-00-07-04-01 (див. «ДК» №23/2024), ґрунтуючись на нормах Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 (далі — Положення №13).
Отже, фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, перераховані у цьому пункті (п. 2 розділу ІІ Положення №13). Зокрема, цей перелік містить такі реквізити, як «назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ», що їх зазначають у рядку 10 чека.
За відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий — це визначено п. 3 розділу І Положення №13. Зверніть увагу: тут ідеться про повну відсутність реквізиту, а не про його недоліки. Але на місцях контролери можуть доходити суб’єктивних висновків про те, наскільки істотним є недолік у реквізиті і чи обнуляє він цей реквізит загалом. Саме тому суб’єкти господарювання так непокояться щодо того, як не помилитися у рядку 10 чека.
Властиво, формулювання на кшталт «Передплата за замовленням №123» не є назвою товару, бо не відображає його споживчих ознак, хоча й дає можливість ідентифікувати це замовлення №123 у документообігу СГ. Проте якщо у самому чеку додатково зафіксувати склад замовлення із визначенням номенклатури, кількості, ціни та загальної вартості товару, то «забракувати» такий чек стане складніше.
Загалом, Положення №13 не передбачає такої практики, коли замість конкретної назви товару (послуги) у чеках писатимуть «аванс, передплата». Що пов’язано з природою розрахункової операції, яка первісно закладалася у її визначення у ст. 2 Закону про РРО, — це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), тобто коли одночасно відбуваються оплата й реалізація на повну суму, без часткових розрахунків.
Але на практиці такі ситуації дуже поширені, і тому податківці на сьогодні мають лояльну позицію, тим більше що вони самі завжди наполягають на тому, що на передплати, отримані готівкою або за допомогою платіжних карток, потрібно видавати фіскальні чеки. І дозволяють замість назви товару чи послуги зазначати, що це передплата або аванс.
Чи видавати клієнтам «коригувальні» чеки, якщо передплата була за товар А, а клієнт згодом хоче отримати товар Б?
Податківці у коментованій ІПК не посилаються на якісь конкретні норми законодавства (через їх відсутність), а висловлюють своє бачення вирішення проблеми. А саме:
- якщо передплату за товар отримано, але товар ще не передано покупцеві, то формувати фіскальний касовий чек видачі коштів не потрібно — адже фактично кошти покупцю не повертаються;
- попередньо отримані кошти за товар «А» можна відобразити як передплату за товар «Б» у новому чеку під час продажу товару Б у рахунок раніше отриманої передплати;
- можна запровадити власний порядок видачі чеків у такому випадку. Хоча інших варіантів, крім описаного вище, не так уже й багато, якщо не формувати чек на повернення передплати за товар А.