Коментар до ІПК від 17.01.2025 №227/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК
ТОВ надає юридичні, бухгалтерські та електронні послуги за допомогою інтернету. Оплата послуг проводиться на рахунок ТОВ – клієнти отримують платіжні реквізити у форматі IBAN. Тому поки що питання з РРО перед ТОВ не стоїть.
Але в подальшому буде реалізовано можливість оплати на вебсайті через сервіси переказу коштів WayforPay, Fondy або LiqPay.
І тому ТОВ запитує у ДПСУ: чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при проведенні оплат через такі платіжні системи?
Давайте подивимось, що ж відповіли податківці з цього приводу.
Наявність розрахункової операції відповідно до наведеної умови є беззаперечною. Зокрема, розрахунок через WayforPay, Fondy або LiqPay здійснюється із застосуванням платіжних карток. Тому в коментованій ІПК податківці були достатньо лаконічні. Вони одразу звернули увагу на пряму норму Закону про РРО. Зокрема, РРО/ПРРО не застосовується:
- при виконанні банківських операцій (див. п. 2 ст. 9 Закону про РРО);
- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (див. п. 14 ст. 9 Закону про РРО).
Тобто якщо оплату клієнти проводитимуть безпосередньо на банківський рахунок ТОВ (формат IBAN), то РРО/ПРРО не застосовуємо.
Також РРО/ПРРО не застосовується, якщо оплата проводиться за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів саме за послуги.
При реалізації товарів та робіт РРО/ПРРО застосовується, якщо в оплату приймається готівка та платіжні картки через POS-термінал або на сайті в інтернеті.
Відрізнити товари від послуг зазвичай продавці можуть. А от із різницею між послугами і роботами подекуди проблеми виникають навіть у податківців. Тим паче, що ПКУ визначення того, що таке «робота», не містить. А «послугами» з метою оподаткування вважається усе, що не є «товарами».
Проте з метою визначення, чи потрібен продавцю РРО, слід орієнтуватися не на специфічні норми ПКУ, а на норми загального права.
У правовому полі основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага – це наявність майнового результату роботи і відсутність такого у послуг, що споживаються у процесі їх надання.
Наприклад, якщо ТОВ веде бухгалтерський облік клієнтів або надає їм консультації, майновий результат відсутній. А отже, йдеться саме про послуги.
Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків, який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) для здійснення оплати за товари/надані послуги. Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті банку/НБУ в мережі Інтернет, у платіжних пристроях банку/НБУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НБУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше) (див. консультацію податківців тут).
НБУ відносить Liqpay та WayforPay до сервісу переказу коштів (див. лист НБУ від 28.09.2020 №57-0009/53844 та лист від 15.01.2021 №57-0010/3184).
Сервіси переказу коштів (Liqpay та WayforPay) працюють за принципом технології еквайрингу. Докладніше про еквайринг ми написали тут та тут.
Звертаємо увагу, що НБУ скасував реєстрацію участі ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яке діє під брендом (торговельною маркою) «Fondy» у платіжних системах (див. новини НБУ тут).
Тому в коментованій ІПК податківці акцентують увагу саме на визначенні понять, зокрема «сервіс переказу коштів», а не на власній назві сервісу переказу коштів. Адже останнє потребує перевірки можливості застосування, а це вже сфера контролю НБУ.
Отже, у разі приймання оплати за послуги на вебсайті через сервіси переказу коштів, зокрема WayforPay, LiqPay, РРО/ПРРО можна не застосовувати.
Ця позиція податківців є сталою протягом тривалого часу. Ми вже коментували подібну ІПК, зокрема ІПК від 30.04.2021 №1805/ІПК/26-15-07-07-01-14.