Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податкові органи не полишають спроб припинити підприємницьку діяльність підприємців. Причому застосовують для цього різні прийоми: від звернення до податкової міліції до скасування державну реєстрацію через «фіктивну» реєстрацію фізособи-підприємцем, яка при реєстрації СПД займатися підприємницькою діяльністю не мала наміру.
Наразі маємо приклад того, як саме податкові органи розуміють подані пояснення та справжній (реальний) зміст наміру фізособи у подальшому реалізовувати свої права як підприємець у момент подачі документів державному реєстратору.
Отже, підставою одного спору стала перевірка фізособи-підприємця, яка, маючи кілька довіреностей, подавала звітність до податкових органів на підставі таких довіреностей.
Зміст довіреностей виглядав приблизно так: «... даною довіреністю СПДФО_1 уповноважила СПДФО_2 бути представником з питань реєстрації її як фізособи — підприємця, для чого надано їй право представляти інтереси у всіх державних органах та надано право одержувати свідоцтво про держреєстрацію фізособи-підприємця, довідку про взяття на облік платника податків, повідомлення про реєстрацію у фондах, інші довідки, ліцензії, дозволи, представляти інтереси в банківських установах з питань відкриття рахунків та їх обслуговування, закриття рахунків, сплачувати грошові кошти...».
Під час розгляду справи в суді СПДФО_1, яка надавала таку довіреність, дала пояснення. Зміст їх фактично полягав у тому, що вона погодилася на здійснення її держреєстрації як СПДФО за винагороду в розмірі 100 грн без мети займатися підприємницькою діяльністю; будь-яких документів не підписувала, самостійно не мала мети реєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності, будь-яких дій, пов’язаних з реєстрацією, та дій, пов’язаних з подальшою підприємницькою діяльністю, не здійснювала.
ОДПІ, керуючись наданим їй законом правом, звернулася до суду з позовом про визнання державної реєстрації такого СПДФО_1 недійсною з моменту реєстрації.
ВАСУ ухвалою від 15.12.2011 р. у справі №К-21792/08 не підтримав позицію податкового органу з огляду на таке.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що довіреність, видана відповідачем на ім’я СПДФО_2, не оскаржена у встановленому порядку і не скасована ОДПІ.
Водночас, згідно з абз. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 46 Закону про держреєстрацію юросіб та фізосіб-підприємців, підстави для припинення підприємницької діяльності фізособи — підприємця з’являються у разі:
визнання фізичної особи — підприємця банкрутом;
провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Доказів наведених обставин ОДПІ суду не надала.
