
Нагадаємо, що 24 червня Д. Гетманцев та Давид Арахамія подали на реєстрацію розроблений спільно з Міноборони пакет законопроєктів про Defence City ("щоб наша оборонка не виживала, а зростала"). Про це ми розповідали тут.
Серед них - законопроєкт №13420 про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Власне його й прокоментувала у своєму Телеграм-каналі Н. Южаніна.
Законопроєктом передбачено формування Міноборони Переліку підприємств ОПК та надання цим підприємствам певних преференцій.
До Переліку за заявою включатимуться юридичні особи, що одночасно відповідають таким умовам:
- частка чистого доходу від діяльності з продажу товарів власного виробництва, виконання робіт або надання послуг у сфері оборони становить не менше 90% загального доходу.
На момент подання заяви розраховується за попередній рік, протягом всього періоду перебування в Переліку розраховується за кожен квартал (для прикладу для Дія Сіті завжди розраховується за рік. - Н.Ю.). Для розрахунку до загального доходу включається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (можуть бути такі ж проблеми як з ОВДП для 4 групи спрощенців. - Н.Ю.);- юридична особа або її відокремлений підрозділ має місцезнаходження в межах територій (областей), перелік яких визначає Міноборони (з точки зору безпеки, здається нерозумно. Для ДіяСіті такої вимоги немає. - Н.Ю.);
Законопроєктом передбачено, що підприємство може подати заяву на релокацію, яка має бути звершена до кінця 2028 року.
Також до Переліку включаються ЮО, які зазначаються Міноборони у міжнародному договорі, що передбачає експорт технологій військового призначення.
Не може бути включено до Переліку підприємств ОПК юридичну особу, яка:
- не є платником податку на прибуток підприємств; є неприбутковою; застосовує спеціальні режими оподаткування;
- зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;
- не розкрила інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності;
- учасники якої пов’язані з РФ;
- у статутному капіталі якої 25% і більше належать ЮО, зареєстрованим у державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- щодо якої застосовано санкції або яка є пов’язаною з особами, до яких застосовано санкції;
- визнана банкрутом чи перебуває у процесі припинення, крім перетворення;
- має заборгованість зі сплати податків та/або ЄСВ;
- стосовно якої протягом останніх 12 місяців було встановлено факт прострочення з її вини виконання зобов’язань за договором постачання для потреб сил оборони строком понад 60 календарних днів.
Ніна Южаніна висловила зауваження щодо декількох критеріїв: деякі з них повторюють помилки включення/невключення до Клубу білого бізнесу?
Підприємства, включені до Переліку:
По-перше, до 1 січня 2036 року звільнені від:
- податку на прибуток, якщо:
- прибуток реінвестується за визначеними напрямами;
- дивіденди не нараховуються та не виплачуються (крім дивідендів на користь держави);
- земельного податку;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- екологічного податку.
По-друге, не оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність (мають оприлюднити після закінчення війни плюс 3 місяці).
По-третє, мають особливості щодо експорту товарів та технологій військового призначення та подвійного використання (за певних умов).
По-четверте, доступ до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо підприємств, включених до Переліку, обмежується; дані з Єдиного реєстру щодо цих підприємств надаються іншим держорганам або Міноборони, або самим підприємством;
По-п'яте, Нацбанку рекомендовано встановити особливості здійснення валютних операцій та валютного нагляду щодо цих підприємств.
Доступ до Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу обмежений.
Міноборони передає дані з Переліку:
- ДПС,
- Митній службі, Держказначейству,
- Мін'юсту, Генпрокурору, Нацбанку, ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також органам місцевого самоврядування, територіальну громаду яких було обрано для релокації.
Якщо юридична особа, що включена до Переліку, перестає відповідати критеріям, то іі виключають з Переліку і такий платник за всі податкові (звітні) періоди звільнення має:
- подати уточнюючі податкові декларації,
- нарахувати та сплатити відповідні податки, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу.
При цьому строки давності не застосовуються.
Тобто якщо підприємство включать до Переліку у 2026 році, а десь у 2035 році у підприємства виникне податковий борг, то його виключать з Переліку і він має заплатити усі податки, штрафи та пеню за 10 років!
Сьогодні відбудеться засідання податкового Комітету задля розгляду цієї ініціативи.