Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що приписами п. 6 ч. 2 ст. 6 ЗУ від 28.11.2002 року N 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" на суб’єкта первинного фінансового моніторингу покладено обов’язок у встановлені цим Законом повідомляти Держфінмоніторинг про фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Причому, такі строки розраховані у робочих днях.
Тепер уявимо собі ситуацію – наказом по підприємству встановлені додаткові вихдін дні, і повідомлення про фін операції, що підлягають обов’язковому фін моніторингу, надсилається поза межами встановлених ЗУ №249 робочих днів. Чи є в даному випадку порушення приписів п. 6 ч. 2 ст. 6 ЗУ N 249?
Держфінмоніторинг досить вільно тлумачить приписи КЗпП щодо встановлення додаткових вихідних днів на підприємстві. Його позиція ґрунтується на тому, що законодавством України чітко встановлено, які дні вважаються загальними для всіх вихідними, святковими та неробочими. Згідно з ч.2 ст. 67 КЗпПУ, загальним вихідним днем є неділя.
В свою чергу, законодавством не заборонено на підприємствах встановлювати в індивідуальному порядку додаткові (ті, що не визначені законодавством) неробочі дні. Але при цьому необхідно враховувати виконання ними зобов’язань, зокрема таких, що випливають з вимог законодавства та виконувати їх в строки, визначені законодавством.
Таким чином, при підрахунку строку, протягом якого суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний подати Держфінмоніторингу інформацію про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, неробочими днями є тільки ті, які визначені КЗпПУ, а не суб’єктом первинного фінансового моніторингу в індивідуальному порядку.
З цим важко погодитись, адже згідно зі ст. 69 ГК України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги. Це право реалізується через включення відповідних положень до колективного договору чи іншого локального нормативного акта, який узгоджується з представниками трудового колективу, а також безпосередньо до трудових договорів.
Крім того, як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями КМУ рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю. У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно через видання наказу чи іншого розпорядчого документа.
Тож, позиція Держфінмоніторингу, м’яко кажучи, надто фіскальна…
