Після ухвалення закону про "регіональні" мови Верховна рада схвалила низку неоднозначних ініціатив. Поки українське суспільство захопила хвиля протестів і лютих суперечок, а ЗМІ всю увагу приділяють "мовній" проблемі, правляча коаліція ухвалила закони, які обійдуться Україні не в один мільярд гривень.
Тендери закриваються
4 липня, коли вже добу біля Українського дому опозиція з перервами на сутички з "Беркутом" протестувала проти ухвалення закону про регіональні мови, Верховна рада України схвалила ще один важливий для країни документ - закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель". Цим законопроектом парламент фактично закрив від українців інформацію про тендери та їх підсумки: результати держзакупівель тепер можна не публікувати у "Віснику державних закупівель". Більше того, тепер у державних підприємств (у тому числі - комунальних, госптовариств з часткою держкапіталу більше 50%, казенних підприємств) з’явилася можливість проводити закупівлі за скороченою процедурою. Ухвалений закон про тендери дозволяє згаданим підприємствам навіть не проводити торги. Правда, є винятки: торги повинні все ж проводити монополісти. Крім того, торги проводяться в тому випадку, якщо закупівля здійснюється за рахунок державного бюджету.
Примітно, що цей документ ухвалили незважаючи на висновок Головного юридичного управління парламенту, який підкреслює, що передбачене законопроектом доповнення переліку випадків, на які не поширюється закон про держзакупівлі, може привести до "обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищить корупційні ризики і неефективність витрачання бюджетних коштів і призведе до додаткових бюджетних витрат".
Експерти вже підрахували збитки від цього законопроекту. За словами заступника директора київського офісу Фонду україно-польського співробітництва Святослава Павлюка, Україна після ухвалення цього законопроекту втратить до 270 мільярдів гривень. "Українські держпідприємства можуть бути тотально виведені з-під дії тендерних процедур напередодні виборів. Йдеться про легалізацію безконтрольного розкрадання 250 мільярдів гривень державних коштів, які не будуть фіксуватися навіть у "Віснику державних закупівель", - попереджала народний депутат Леся Оробець напередодні голосування.
Крім цього, народні обранці розширили перелік видів закупівель, які не підпадають під дію закону. Таким чином, "держзакупівлями" тепер не вважаються: закупівлі для організації та здійснення гастролей та фестивалів національного рівня, а також для забезпечення національних спортивних збірних, придбання та оренда нерухомості, послуги, що надаються для здійснення емісії або купівлі-продажу цінних паперів, навчання в закордонних вузах.
Як же відреагувала на такий закон опозиція, яка не раз критикувала "регіоналів" за потурання "тендерній мафії"? Поки прес-служби партій, що входять до Комітету опору диктатурі, мовчать. Самі політики не втомлюються пожинати плоди схвалення "мовного" законопроекту. "З точки зору реальної політики закон про держзакупівлі важливіший, ніж закон про мови, адже він фактично виводить з-під контролю суспільства величезну кількість операцій з державним бюджетом", - говорить у коментарі "Подробностям" економічний експерт, член Української народної партії Борис Кушнірук. "Завдяки закону про тендери тепер можуть розкрадатися кошти, які може навіть і перевищують держбюджет. Але опозиція більше зацікавлена в розкрутці закону про мову, який до того ж провели з порушенням процедур, нахабно. На цьому можна попіаритися. А ось ті ж "регіонали" не тільки схвалили закон про мову, але і "під шумок" наприймали таких законів, які дуже серйозно позначаться на економіці України", - резюмує експерт.
Самі ж опозиціонери обіцяють розібратися з цими законопроектами. Але потім. "Наша аналітична служба вже вивчає ті закони, які схвалені "за ширмою" закону про мову", - каже "Подробностям" прес-секретар ВО "Свобода" Юрій Сиротюк. "Будуть і політичні заяви і дії наших груп в облрадах і міськрадах", - відзначає він. "Ми прекрасно розуміємо, що цей закон про держзакупівлі, та й багато інших, ухвалених в ці дні, є відверто корупційним і лобістським. Адже крім тих депутатів, які працюють на Кремль, більшість у Верховній раді зайнята набиванням власних кишень", - констатує Сиротюк . Разом з тим, Сиротюк не впевнений у доцільності проведення протестних акцій щодо даних ініціатив: "Сесія закривається. А протестувати навпроти порожньої будівлі Верховної Ради - безглуздо. Крім того, зараз головна для нас мова. Адже це одне зі стрижневих питань. Якщо ми втратимо мову, дуже складно буде боротися за інші цілі, в тому числі і за економіку України. Така наша позиція. Я - українець, моя дружина, діти та мати не зрозуміли б мене, якби замість захисту мови я приніс у жертву черговим мільйонам чергового олігарха", - зазначає Сиротюк. У будь-якому випадку, запевняє він, дії нардепів не залишаться без оцінки. Але поки всі дії опозиціонерів сконцентровані навколо захисту української мови. Між тим, за ці дні депутати встигли схвалити і багато інших не менш важливих для економіки країни законів.
З владою заодно
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" - не єдина законодавча ініціатива народних депутатів від правлячої коаліції, схвалена за ці дні. "Питання не тільки в держзакупівлі. За час відсутності опозиції в сесійній залі більшість встигла ухвалити масу сумнівних законів. Від виділення великої суми для Генпрокуратури, і до закону про держзакупівлі. Фактично, за "димовою завісою" у вигляді мовного питання сховався найбільший перерозподіл ресурсів в новітній історії країни", - говорить у коментарі "Подробностям" політолог Петро Олещук. Приміром, та ж Генпрокуратура отримала додаткове фінансування на 174 мільйони гривень. Крім того, Центрвиборчком отримав близько 1 мільярда гривень на оснащення виборчих дільниць відеокамерами. 2,2 мільярда гривень відійдуть на підтримку вугільної галузі країни. При цьому, в травні президент України Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє і визначальний порядок приватизації шахт.
Цікаві і зовнішньоекономічні ініціативи парламентаріїв. Приміром, 5 липня ВРУ спростила процедуру проведення бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Ці нововведення на руку українському великому бізнесу, пов’язаному з імпортом і експортом. В цілому, економічних нововведень, які загрожують збільшенням корупції і пограбуванням бюджету, за кілька днів, що минули з моменту схвалення закону про мови, вистачає з надлишком.
При цьому опозиція поводила себе досить пасивно, виправдовуючись боротьбою за українську мову. "Що характерно, опозиція пішла. Спікер оголосив про відставку. З голосуванням - хаос. У підсумку кінці всього, що відбувається, губляться. Наче хтось заздалегідь запланував все, що відбувається, і відстрочив саме на цей час найбільш одіозні законопроекти. Мовчання опозиції з цих питань змушує замислитися про природу їхніх стосунків з владою. Дуже схоже, що вони грають свою роль у загальній грі, на кону в якій не мови, а гроші", - відзначає він.
І дійсно, на носі вибори. А питання фінансування виборчої кампанії - досить нетривіальне і небуденне. У цьому контексті звертає на себе увагу і закон, який регулює діяльність благодійних організацій. Він був ухвалений 5 липня. Цей документ скасував правові обмеження створення та діяльності організацій за територіальною ознакою, спростив реєстрацію цих організацій. Але варто зазначити, що благодійні організації дуже часто використовуються для приховування джерел фінансування не тільки політичних сил, а й органів влади. В Україні не раз намагалися розірвати цей порочний зв’язок. Але кожного разу знаходилися причини для того, щоб відкласти реформи.
Поки опозиція продовжує виводити на вулиці небайдужих до мовного закону, в парламенті продовжують ухвалювати економічні ініціативи, які дуже болісно позначаться на українській економіці. І пасивність опозиції в цьому питанні дуже підозріла.
Борис Рудь