Просити внести зміни до персональних даних може як сам суб’єкт, так і інші особи
Вилучено з «Моїх новин»
Лист Мін’юсту від 25.09.2012 р. №Н-18036/8.2
30.10.2012732
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мін'юст звертає увагу на порядок внесення змін до Реєстру баз персональних даних. ДСЗПД здійснює реєстрацію баз персональних даних, а також вносить зміни до відомостей, що містяться в Реєстрі, про зареєстровану базу персональних даних на підставі заяви, поданої власником такої бази або уповноваженою ним особою (далі ? заявник). Разом з тим відповідно до статті 20 Закону про бази персональних даних власники або розпорядники таких баз зобов'язані вносити зміни до персональних даних на підставі мотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних (при цьомуйдеться, мабуть, саме про ті дані, які містяться в заяві на реєстрацію баз ПД, а не про ті дані, які надаються суб'єктом ПД та обробляються самим власником бази, ? відавт.) Дозволяється вносити зміни до персональних даних за зверненням інших суб'єктів відносин, пов'язаних з ПД, якщо на це є згода суб'єкта ПД або відповідна зміна здійснюється за рішенням суду, що набрало законної сили. Зміна ПД, що не відповідають дійсності, проводиться невідкладно з моменту встановлення невідповідності. При цьому також слід враховувати терміни зберігання документів, які визначено наказом Головархівуправління при КМУ від 20.07.98 р. №41 (а з 01.01.2013 р. — наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. №578/5).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
адвокат, автор аналітичних матеріалів, юрист редакції «Дебет-Кредит»
Закінчила Львівський національний університет ім. Івана Франка за спеціальністю «Податкове право». Юрист-практик, має понад 24 роки досвіду у сфері податкового права та у супроводженні податкових та інших перевірок бізнесу й захисті інтересів клієнтів у спорах із податковими та іншими контролюючими органами. Спеціалізується на договірному праві, податкових та митних перевірках (складання скарг до ДПСУ, позовних заяв, супровід у судах). Надає консультації з питань інтелектуальної власності, валютного контролю та оптимізації оподаткування.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Податковий комітет Верховної Ради України рекомендував парламенту прийняти у першому читанні проект нового Митного кодексу України, який є одним із ключових законопроєктів на шляху до інтеграції України в європейський митний простір
Уряд зареєстрував у ВРУ проєкт нового Митного кодексу №15450, тотожний законопроєкту №15295. Документ імплементує регламенти ЄС, змінює підходи до авторизацій, декларування, митного боргу та звільнень від сплати мита для українського бізнесу
За ІІ квартал 2026 року митниця забезпечила 220,9 млрд грн надходжень до бюджету – це найвищий квартальний показник за останні роки. Загальний товарообіг України у ІІ кварталі 2026 року зріс до 36,8 млрд доларів США. Однак імпорт в 2,5 рази перевищує експорт
Ключові новації: запровадження сучасної системи держконтролю, гармонізація вимог до виробництва та маркування з нормами ЄС, розширення переліку органічної продукції та чітке визначення категорій сертифікації, впровадження групової сертифікації для операторів
КМУ встановив єдиний механізм надання та відкликання уповноваження осіб, які виконуватимуть окремі офіційні функції у сфері захисту рослин. Визначено вимоги до кандидатів, перелік необхідних документів, процедуру перевірки відповідності тощо
Питання порядку відображення у бухобліку витрат на відрядження працівників, у тому числі вартості проживання в готелі, яке сплачено з карткового рахунку працівника та підтвердження таких операцій первинними документами, належать до компетенції Мінфіну
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до вересня 2026 року включно перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 3 група, ставка 5%, неплатник ПДВ). З 1 жовтня 2026 року підприємство переходить на загальну систему оподаткування (стає платником податку на прибуток). За результатами діяльності у періоді 2024–2025 років (під час перебування на спрощеній системі) підприємство отримало чистий прибуток, сума нерозподіленого прибутку в балансі становить 18 млн грн. Наприкінці 2026 року (вже після переходу на загальну систему) планується прийняття рішення про розподіл цього прибутку та виплату дивідендів у розмірі 18 млн грн єдиному учаснику — іншій юридичній особі. Які податкові зобов'язання виникають у ТОВ (як емітента корпоративних прав) при нарахуванні та виплаті таких дивідендів материнській компанії наприкінці 2026 року? Зокрема: Чи зобов'язане ТОВ сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до п. 57.1-1 ПКУ, враховуючи, що прибуток був сформований у періоді перебування на єдиному податку, але виплачується вже на загальній системі? Які особливості оподаткування та утримання податку у джерела виплати виникають, якщо материнська компанія є: а) резидентом України; б) нерезидентом?
Який штраф очікує підприємство, якщо воно не відобразить у Додатку 4ДФ до податкового розрахунку повернення поворотної фінансової допомоги (ПФД) директору?
Строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, тому страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності
