Нещодавно набрав чинності закон про трансфертне ціноутворення (ТЦ). І зараз Міністерство і бізнес разом активно готуються до його імплементації, застосування норм ТЦ на практиці.
Я вже неодноразово підкреслював і зроблю цей наголос ще раз: для України закон про ТЦ – дійсно революційна подія. Якщо ми хочемо бути частиною цивілізованої Європи, ми маємо раз і назавжди закріпити цивілізовані і прозорі правила ведення бізнесу.
Там, де дбають про репутацію, спробам приховувати прибутки від оподаткування протиставляють закон та громадську думку. Податкові махінації засуджуються суспільством, а будь-які дії держави, спрямовані на боротьбу з цим явищем, вітаються.
Закон про ТЦ в Україні прийнятий і набрав чинності. Це аксіома. Закон заснований на кращих міжнародних практиках та рекомендаціях ОЕСР. Його прийняттю передував тривалий процес обговорень, консультацій, дискусій із бізнесом, громадськістю.
Кінцева версія цього закону – результат консенсусу між всіма зацікавленими сторонами. Досягти цього компромісу було нелегко. Я вважав і вважаю спільним досягненням держави та бізнесу перемогу над різного роду фобіями під час створення закону про ТЦ. У ході важких дискусій були узгоджені всі позиції. Всі зацікавлені сторони дійшли згоди.
Тепер перед нами не менш важлива задача – якісна імплементація закону про ТЦ. Це і узгодження усіх «білих плям» закону через затвердження відповідних нормативно-правових актів, які Міністерство вже розробило та винесло на обговорення із бізнесом. Це і підготовка відповідних фахівців, як з боку Міністерства, так і бізнесу. У структурі Міндоходів вже створене спеціальне управління, яке займатиметься виключно питанням ТЦ. Функціонує Центр моніторингу товарних ринків, на який покладена аналітична функція.
Я знаю, що відповідні приготування робить і бізнес. Мені приємно відзначити, що великі компанії вже сприймають ТЦ як даність, проводять інвентаризацію підконтрольних операцій, вносять зміни до контрактів, оцінюють умови дотримання ТЦ.
Разом з тим, сьогодні я чую заяви представників ділових кіл, що деякі норми цього закону нібито мають простір для неоднозначного трактування, а відтак – можливих проявів упередженого ставлення до платників податків.
Відповім на це так: закон буде впроваджуватися, як і приймався, під пильним контролем громадськості та в умовах постійного діалогу з бізнес-спільнотою.
Я особисто спілкуюся з бізнесом, читаю коментарі у медіа. Ми проводимо зустрічі з підприємницькими колами, обговорюємо питання запровадження ТЦ в межах Громадської ради, беремо участь у профільних заходах, що проводять аудитори та бізнес-асоціації. Ми не уникаємо дискусії, ми її ініціюємо.
Стурбованість – це природно. Великий бізнес багато у чому консервативний, і кожна інновація сприймається із засторогою.
Так, дійсно, є дискусійні моменти, які ми маємо намір врегулювати вже найближчим часом. Одним з тих питань, що, як я бачу, турбують бізнес, є достатньо великий перелік держав, операції з контрагентами яких підпадатимуть під контроль. На сьогодні це 92 країни, де ставка податку на 5% та більше нижча, ніж в Україні. Ми бачимо стурбованість бізнесу, тому працюємо над цим питанням. Буде знайдене компромісне, розумне рішення.
Мене також дивують вислови, що закон про ТЦ стане новим інструментом державного тиску на бізнес. Хочу раз і назавжди підкреслити: цей закон створювався не для збирання штрафів чи кримінального переслідування топ-менеджменту українських корпорацій. Закон розроблявся та приймався для того, аби припинити практику виведення надприбутків з-під оподаткування.
З боку аудиторів та різноманітних експертів зараз лунають перестороги, що Міністерство ніколи не стане на бік бізнесу, що ми практикуємо «суто фіскальне трактування закону».
Зазначу, що у законів не має фіскальних чи не фіскальних трактувань. Закон є закон.
Попереду на бізнес чекає не «спаринг із контролюючими органами на ринзі трансфертного ціноутворення», а конструктивна робота, чіткі та зрозумілі для усіх сторін правила гри.
