В Україні головний фінансовий документ – бюджет країни на рік – традиційно приймуть “під ялинку”. Ще в минулому місяці на сайті Верховної Ради з’явився проект постанови (резолюція) про основні напрямки бюджетної політики. Цей документ стане дорожньою картою при розробці держбюджету. Сайт “Сегодня.ua” розбирався, як в наступному році, згідно з планами Міністерства фінансів, зміниться рівень життя українців, наскільки виростуть ціни і яким буде курс долара.
ВВП виросте, держборг скоротиться, а долар подорожчає
“У 2014 році держборг від ВВП становив близько 40%. Критичний рівень вважається 60%. Зараз ми вже перевищили давно 60%. На сьогодні є великий ризик, що у нас буде 100% держборг. Зараз він на рівні 86%. Це показує, що Україні складно обслуговувати свої зовнішні борги… Треба, щоб показник держборгу від ВВП повернувся на рівень нижче 60%”, – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
У цьому році розмір граничного державного боргу становить 1 501 005 мільйонів гривень – 66,4% від ВВП і розмір гарантованого державою боргу становить 444 008 мільйонів гривень – 19,6% від ВВП (у сумі 86% від ВВП). У бюджеті на наступний рік розмір граничного боргу планують скоротити на 0,6% – до 66% від ВВП.
При цьому дефіцит бюджету, згідно з проектом, може скоротитися з 3,7 по 3% від ВВП. “Діра” в держбюджеті, як уточнюють у Міністерстві фінансів, покривається за рахунок приватизації або нового боргу. А це, в свою чергу, збільшує боргове навантаження на країну. Для погашення кредитів уряду доводиться витрачати валюту, що призводить до девальвації гривні, розповідає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
“Восени йдуть великі виплати за зовнішніми боргами. Повинні повертати гроші МФВ та іншим організаціям + імпорт газу, ми побачимо, що доведеться витратити тільки цієї осені від 3 до 5 мільярдів доларів”, – говорить експерт про причини майбутню девальвацію гривні восени цього року.
Так, обмінний курс національної валюти відносно долара в 2017 році досягне позначки 27,2 гривні (на цей момент 24,8 гривні за курсом Нацбанку).
Незважаючи на це, в уряді в 2017-м прогнозують зростання реального ВВП на 3% (в цьому році – на 2%). При цьому МВФ прогнозують зростання світової економіки на 3,4% – Україна відстане як мінімум ще на 0,4%. Олег Устенко впевнений: для того, щоб наздогнати рівень життя західних сусідів, українська економіка повинна зростати швидше, ніж світова.
“Щоб піднятися з того дна, на якому зараз знаходиться Україна, потрібно показувати темпи зростання вище, ніж зростає світова економіка. В іншому випадку ми ризикуємо постійно відставати. Наприклад, світова економіка в цьому році зросте приблизно на 4%, ми повинні рости як мінімум на 4%. На жаль, в цьому році у нас реальні темпи зростання економіки будуть на рівні 1,5%, це означає, що відставання від світової економіки збільшиться ще більше”, – розповідає економіст.
Ще один важливий показник – рівень інфляції – в наступному році, згідно з документом, призупинить своє зростання. Так, якщо в цьому році інфляція запланована на рівні 12%, в наступному році цей показник повинен скоротитися до 8,1%.
Наскільки виростуть зарплати і пенсії
У червні цього року президент України Петро Порошенко підписав указ про підвищення мінімальної зарплати і пенсії в грудні до 1600 і 1274 гривень відповідно. В результаті соціальні стандарти за підсумками року збільшаться на 16%, в той же час рівень інфляції, як планують в Кабміні, досягне 12%. У цьому році, згідно з проектом, темпи зростання соцстандартів також випередять рівень інфляції.
“У Державному бюджеті України заплановано підвищення прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення темпами, не менше ніж на 2 процентних пункти більше показника прогнозного індексу споживчих цін”, – йдеться в документі.
Так, якщо інфляція в 2017-му буде на рівні 8,1%, то соціальні стандарти зростуть на 10,1%. Відповідно, в наступному році мінімальна зарплата буде 1700 гривня, а пенсія – 1400 гривень. При цьому рівень безробіття (серед українців віком від 15 до 70 років) повинен скоротитися з 9,9 до 8,7%.
Однак цих темпів зростання, як кажуть економісти, недостатньо. Щоб доходи українців повернулися на рівень 2014 року, пояснюють експерти, при сучасних цінах мінімальна зарплата в наступному році повинна бути не менше 2562 гривень, а пенсія – 2000 гривень. Так, з 2014 року ціни виросли як мінімум на 80%, а соціальні стандарти – всього на 31%.
“Кумулятивна інфляція була достатньою високою. Вона склала за кілька років 70%. Для того, щоб реальні доходи зросли – соцстандарти мали збільшитися на 70%. Що стосується більш усередненого показника, це рівень інфляції за станом до трьох років: 2014, 2015 і 2016 рр. Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Для того, щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, повинні отримувати зарплату в 1,9 разу більше”, – пояснює Олег Устенко.
У бюджеті також закладуть кошти на підвищення зарплат чиновникам, згідно з новим законом “Про держслужбу”. Так, якщо сьогодні в структурі заробітної плати держслужбовця 30% становить посадовий оклад, а 70% – надбавки і премії, то після завершення реформування буде навпаки: 70% – посадовий оклад і 30% – стимулюючі доплати. Також, відповідно до закону, вводиться трирівнева диференційована система з урахуванням юрисдикції держорганів.
Держоргани поділять залежно від того, на яку територію поширюються їх повноваження: територію всієї країни, однієї або декількох областей, одного або декількох районів. Кожна категорія матиме по 9 груп оплати праці.
Посадові оклади на першому етапі повинні скласти: в держорганах центрального рівня – від 3,6 до 12 тисяч гривень, в областях – від 2,5 до 10 тисяч гривень, а на районному рівні – від 1,7 до тисяч гривень. На наступних етапах вони будуть рости.
Серед пріоритетних завдань також “здійснення заходів, спрямованих на зменшення дефіциту Пенсійного фонду”. Які саме заходи планують здійснювати уряд – не уточнюється. Зазначимо, за підсумками цього року “дірка” в бюджеті Пенсійного фонду складе 145 мільярдів гривень – це 1/5 всієї дохідної частини річного бюджету країни.
Дефіцит фонду державного бюджету буде покриватися за рахунок іноземних кредитів. Крім того, серед пріоритетів – налагодження система пошуку тих, хто ухиляється від сплати податків, розвиток електронних сервісів для платників податків, ліквідація податкової міліції, забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців тощо. Ще один важливий момент – зниження рентної ставки на видобуток газу з 50 по 29%. Йдеться про газ з глибиною залягання 5000 м. Зниження податкового навантаження відобразитися на собівартості видобутку “блакитного палива”. До слова, як розповів в інтерв’ю “Сегодня.ua” глава “Укргазвидобування” Олег Прохоренко, гроші від ренти на видобуток газу йдуть на субсидії для українців. При цьому сума, яку держави витрачає на “знижку на” комуналку” виросте разом з тарифами.
Також в проекті не забули згадати “Євробачення”, яке в наступному році, завдяки Джамалі, проведуть в Україні. Гроші на конкурс знайдуть в бюджеті.
До слова, нині проект постанови про основні напрями бюджетної політики все ще знаходиться на узгодженні. Після всіх правок, в середині вересня, документ розгляне і затвердить парламент.
Відзначимо, головний фінансовий документ країни традиційно беруть “під ялинку”. Бюджет 2016-го прийняли в ніч на 25 грудня. За останні вісім років вчасно був прийнятий тільки бюджет на 2013-й рік. Бюджет за минулий рік також був прийнятий після 4-ї години ранку 25 грудня.
Більшість голосувань припали на останні числа грудня. А двічі бюджет приймали з істотним запізненням. В кінці 2013-го політична криза досягла свого піку, в країні розпалювалася Революція гідності. Тому кошторис на 2014 рік Верховна Рада розглядала тільки 16 січня. Ще пізніше – 27 квітень 2010 парламент приймав бюджет на 2010 рік. Кабінет міністрів Юлії Тимошенко вніс документ в грудні, але Верховна Рада розглядати його відмовилася.
Олександр Литвин
Читайте також: Мінфін розповів про прогнозовані на 2017 рік основні державні соціальні стандарти