Як Закон №2155 стосується бухгалтерів?
Чому ми взагалі згадуємо про цей «комп’ютерний» закон? Чи він стосується бухгалтерів?
Так, і більше, ніж Закон про ЕЦП, бо і сфера його застосування ширша. По суті, цей закон стосується не тільки подання звітності, а взагалі спілкування з державними органами електронним шляхом. І не тільки з державними органами, а й обміну електронною інформацією між госпсуб’єктами.
Одним словом, із цього закону бухгалтерам треба знати те, що стосується засвідчення електронних документів, використання електронного підпису та електронної печатки.
Закон №2155 замість Закону про ЕЦП
Закон №2155, відповідно до п. 2 його розділу VII «Перехідні положення», заміняє собою Закон України від 22.05.2003 р. №852-IV «Про електронний цифровий підпис». Але якби йшлося тільки про те, щоб викласти Закон про ЕЦП в новій редакції, не варто було б і город городити.
Закон №2155, по-перше, вп’ятеро більший за обсягом, ніж Закон про ЕЦП. По-друге, як випливає вже з самої його назви і як закріплено в преамбулі, сфера його правового регулювання є набагато ширшою.
Закон про ЕЦП регулює (і регулюватиме ще протягом року) відносини, що виникають при використанні ЕЦП. Натомість Закон №2155 визначає:
- правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних,
- права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг,
- порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг,
- правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Отже, по суті, сам закон не обмежується й територією України.
До речі, зникне саме поняття та абревіатура «ЕЦП»: у Законі №2155 вживається термін «електронний підпис», це й логічно, адже в сучасних умовах «електронний» і «цифровий» — по суті, синоніми. Мало того, Закон №2155 виділяє три категорії електронних підписів:
1) просто електронний підпис,
2) удосконалений електронний підпис,
3) кваліфікований електронний підпис.
От саме останній і буде аналогом нинішнього ЕЦП.
Зате з’явиться поняття електронної печатки. Нагадаємо, нині в законодавстві існує поняття «ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки» — тобто це такий самий ЕЦП, просто вважається, що це печатка. Можна було би поставити під сумнів доцільність вжиття цього поняття в новому законі в умовах, коли відбувається відмова від використання печаток. Однак у Законі №2155 цей термін вживається не в суто бюрократичному розумінні, а в, так би мовити, інформатично-бюрократичному: це «електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних». Для порівняння, електронний підпис визначається як «електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис». Електронні печатки поділяються на такі самі три категорії, що й електронний підпис.
Визначення термінів
Важливість Закону №2155, зокрема, в тому, що він дає визначення багатьох понять, яких раніше в українському правовому полі не існувало. Найважливіше з них, природно, «електронна довірча послуга» — це послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги. Усього ж стаття 1 Закону №2155 дає визначення 44 термінів.
Хороша новина — у всьому тексті Закону №2155 нема слова «блокчейн» (і «blockchain» теж нема). Це природно, адже технологія блокчейн є похідною від криптографії, а не навпаки.
Набрання чинності
Як уже було сказано вище, Закон №2155 набирає чинності через рік з дня офіційного опублікування. Закон опублікований в "Голосі України" №206 07.11.2017 р. Отже, набрання чинності відбудеться 07.11.2018 року.
Єдиний виняток — стаття 10 Закону №2155, яка набирає чинності вже з дня офіційного опублікування. Цією статтею додано низку нових повноважень Державному агентство з питань електронного урядування України.
Акредитовані центри сертифікації ключів, утворені відповідно до Закону про ЕЦП, які мають намір надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги, автоматично вносяться центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку як кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг протягом року з дня набрання чинності Законом №2155.
ЕЦП та посилений сертифікат відкритого ключа до цього ЕЦП, видані відповідно до Закону про ЕЦП, отримають статус кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованого сертифіката електронного підпису до закінчення строку дії такого посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом №2155. Відповідно, й електронні дані з накладеним ЕЦП, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності цим Законом електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання ним чинності.
Кабміну відводиться рік на приведення своїх нормативно-правові акти у відповідність до Закону №2155 та прийняття передбачених ним нормативно-правових актів.
Зміни до інших законів
Закон №2155 вносить зміни до законів «Про Національний банк України», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України».
Зокрема, НБУ наділяється повноваженнями здійснювати державне регулювання з питань електронної ідентифікації у банківській системі України.
Висновки
Закон №2155 викликає змішані почуття. З одного боку, Закон потрібний, бо інформаційна сфера розвивається швидко, і 14 років, що вже минули від прийняття законів про ЕЦП і про електронні документи, — дуже довгий час.
З іншого боку, якщо ці закони діяли так довго, а до набрання чинності Законом №2155 залишається ще цілий рік, навіщо було так поспішати з його прийняттям і підписуванням? Чи не можна було присвятити додаткові шість місяців його опрацюванню, а набрання чинності відкласти не на рік, а на півроку? Наприклад, до ст. 12 Закону про електронні документи вноситься зміна, відповідно до якої перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки ЕЦП. Але, по-перше, про який ЕЦП мова, якщо Закон про ЕЦП втрачає чинність, а Закон №2155 оперує поняттям «електронний підпис», без «цифровий», тобто в ньому взагалі нема визначення цього поняття? Чому було не внести до Закону про електронні документи відповідні зміни? По-друге, перевірка цілісності — це функція не електронного підпису, а електронної печатки.
Таким чином, майже нема сумніву, що зміни до Закону №2155 ще вноситимуться, можливо, і до набрання ним чинності.