На ранковому засідання Верховної Ради сьогодні, 3 липня, було прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (законопроект №6027-д). За прийняття за основу проголосувало 239 народних депутів.
Закон має на меті стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.
Законом:
- зменшено фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;
- усунуто схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
- спрощується процес та зменшуються витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
- врегульовано прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
- узгоджено норми Закону «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.
Законом внесено зміни до Закону «Про іпотеку», що стосується переходу права власності на заставне майно. Для фізосіб встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізособою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Для юросіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Законом внесено уточнюючі зміни до Цивільного кодексу щодо зобов’язань поручителя, згідно з якими, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.
Законом встановлено, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя.
Законом зменшено строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини.
Документом уточнена норма щодо доступу банків до Держреєстру актів цивільного стану. Зокрема, надавано такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізособи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.
Законом також внесено зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Держреєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізособами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями.