Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
15 листопада Верховна Рада прийняла за основу президентський законопроект№2300 "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового". Його підтримали 293 нардепи.
Законопроектом пропонується:
скасувати державну монополію на виробництво спирту починаючи з 1 січня 2020 року;
надати можливість суб'єктам господарювання будь-якої форми здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;
провести повну лібералізацію експорту спирту з України.
Для захисту вітчизняного товаровиробника проектом передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2022 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабміном державні підприємства.
Очікується, що ухвалення документа забезпечить становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів. Докладніше про це ми писали тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
заступник керівника електронних сервісів редакції «Дебет-Кредит», авторка та редакторка новин і тематичних розсилок
Закінчила Українську академію друкарства (Львів) за спеціальністю «Видавнича справа і редагування». Має понад 20 років досвіду в журналістиці та медіа, спеціалізується на створенні, редагуванні та розвитку цифрового контенту.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Документи розроблено для імплементації Директиви ЄС 2016/943. Вони передбачають оновлення правил захисту комерційних таємниць, визначення відповідальності за порушення та вдосконалення судових процедур
Законопроєкт №15024 пропонує зменшити бюрократичне навантаження, витрати та строки розгляду справ про неплатоспроможність малого й мікробізнесу. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти документ у цілому
Профспілкова сторона підтримала мету законопроєкту щодо стимулювання родинного підприємництва та детінізації доходів. Водночас запропонувала гарантії захисту житла, пенсійних прав і можливість добровільної сплати ЄСВ
28 жовтня прийнято у І читанні проєкт Закону про Держбюджет на 2027 рік. За ним мінімальна зарплата у 2027 році становитиме 9546 грн (57,5 грн/год), прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3691 грн, а оклад працівника I розряду ЄТС – 3819 грн
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував прийняти за основу законопроєкт №16125, який передбачає вдосконалення управління державними підприємствами, роботи наглядових рад і регулювання значних правочинів
Під час роботи офлайн програмне забезпечення «ПРРО ДПС» не можна використовувати на кількох пристроях одночасно. Порушення цієї вимоги може заблокувати роботу ПРРО та унеможливити передавання розрахункових документів
Які правові відмінності між договорами позички та оренди за ЦКУ? Який алгоритм документального оформлення передачі майна в користування та його повернення за такими договорами у 2026 році?
Підприємство поставило військовій частині комплектуючі до БПЛА за договором без ПДВ. Через відмову замовника підписати додаткову угоду на 20% ПДВ та первинну невизначеність пільги, постачальник зареєстрував ПН зі ставкою 20% із загальної вартості договору. Після отримання власної ІПК щодо застосування ставки 0% за Постановою КМУ №178 виникла потреба скласти РК до ПН з 20% та зареєструвати нову ПН зі ставкою 0%. Які ризики операції та алгоритм дій для їх мінімізації?
