Суб’єкт господарювання — юридична особа чи фізособа-підприємець, приймаючи рішення про припинення своєї господарської діяльності та/або ліквідації юр особи, у деяких випадках стоять перед вибором: чи продовжувати дію дозвільного документа, якщо ліквідація не за горами?
Зрозуміло, що боротися з вимогами чинного законодавства не всім під силу, тож деякі просто припиняють взагалі будь-яку господарську діяльність на період з дати подання документів державному реєстратору про ліквідацію до внесення запису про таку ліквідацію в ЄДР.
Але, як свідчить практика, державні адміністратори відмовляють у видачі/продовжені дозвільного документа, якщо у витягу з ЄДР у рядку про стан суб’єкта господарювання зазначено, що такий СГД перебуває на стадії припинення.
Мінекономіки слушно зауважує, що підприємницька діяльність вважається припиненою з дня внесення до ЄДР запису про її припинення, а тому саме з такого моменту госпсуб’єкти втрачають підприємницьку правосуб’єктність, а отже, і право провадити будь-яку госпдіяльність.
Частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, серед яких немає такої підстави, як перебування суб’єкта господарювання в стадії припинення підприємницької діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання можуть звернутися за одержанням документів дозвільного характеру та подавати декларації для реєстрації до моменту внесення до ЄДР запису про їх припинення.
При цьому слід пам’ятати, що не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.
Також Мінекономіки звертає увагу на те, що перевірка наявності у госпсуб’єктів відповідних документів дозвільного характеру та строків їх дії не належить до повноважень державного адміністратора.