Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло лист виконавчого комітету Димитровської міської ради від 20.02.2012 р. №01/02-10-0250 щодо надання роз’яснення з деяких питань одержання документів дозвільного характеру суб’єктами господарювання, що перебувають у стадії припинення підприємницької діяльності та повідомляє таке.
Частиною 1 статті 51 Господарського кодексу України передбачено, що підприємницька діяльність припиняється: із власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою — підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи — підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Так, підприємницька діяльність вважається припиненою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про її припинення, тож з такого моменту суб’єкти господарювання втрачають підприємницьку правосуб’єктність, а отже, и право провадити будь-яку господарську діяльність.
Частиною 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, серед яких немає такої підстави, як перебування суб’єкта господарювання у стадії припинення підприємницької діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання можуть звернутися за одержанням документів дозвільного характеру та подавати декларації для реєстрації до моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запису про їхнє припинення.
Разом з тим зазначимо, що згідно з частиною 7 ст. 4-1 Закону України«Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для анулювання документа дозвільного характеру є: звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація), якщо інше не визначено законом; припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця; встановлення факту надання у заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
