Відповідний закон був ухвалений парламентом 22 вересня 2011 року.
Законом вносяться зміни до статті 22 Закону України "Про рекламу". Передбачено, що реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється: на радіо та телебаченні, в тому числі за допомогою кабельного, супутникового, ІР-телебачення, онлайн-телебачення, мобільного телебачення, цифрового ефірного телебачення та інших засобів передавання сигналу;
у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих засобах масової інформації; засобами внутрішньої реклами; на транспорті; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів за умови, що на такі заходи допускаються лише працівники підприємств, які мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами або виробництво тютюнових виробів).
Також діє заборона на рекламу тютюну засобами зовнішньої реклами; у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб; в мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов'язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.
Закон визначає, що реклама будь-яких товарів або послуг не повинна містити зображення тютюнових виробів або процесу паління тютюнових виробів.
Також поширюється заборона спонсорства тютюну на такі заходи: надання виробниками тютюнових виробів або пов'язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам чи групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, навчальним закладам всіх форм власності; проведення інформаційних кампаній та заходів для населення, в тому числі з метою профілактики куріння серед молоді, за прямої або непрямої фінансової підтримки виробників тютюнових виробів або пов'язаних з ними організацій.
Закон встановлює адміністративну відповідальність громадян і посадових осіб - рекламодавця та/або розповсюджувача реклами - за порушення вимог законодавства щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів (залежно від складу правопорушення на громадян може бути накладено штраф від 5 до 25 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами - від 100 до 350 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян).
Закон визначає фінансові санкції для суб'єктів господарювання у разі порушення ними заборони на рекламу, стимулювання продажу і спонсорства тютюнових виробів (від 30 тисяч гривень до 50 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів). Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин 24 лютого 2012 року підписав і скерував на підпис Президентові України Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів".
Голова парламенту його не підписував п'ять місяців через суперечки навколо трактування пункту 2 закону, які давали нові визначення щодо реклами та спонсорства тютюнових виробів, а також заборон, які встановлюються в цій сфері.
Комітет з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення роботи Верховної Ради України офіційно пропонував голові парламенту скасувати результати голосування за закон і переголосувати його у другому читанні.
Аналогічний варіант вирішення проблеми пропонувало і Головне юридичне управління Верховної Ради України.
9 листопада 2011 року прес-служба ВР повідомила, що В.Литвин відклав підписання закону до усунення неузгодженостей у тексті документа.
Проте в кінці лютого 2012 року на сайті ВР з'явилася інформація, що В.Литвин відправив цей закон на підпис Президенту - без повторного розгляду в парламенті.