Звернемося до історії питання: документом, що засвідчує право суб’єкта оціночної діяльності (далі ― оцінщик або СОД) на внесення його до Держреєстру СОД, є сертифікат оцінювача. Сертифікат видається за конкретними напрямами оцінки майна та спеціалізаціями. Водночас такого напряму оцінки, як напрям 3 «оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», чинним законодавством не передбачено.
Напрям 3 із такою назвою було передбачено наказом ФДМУ від 23.04.2012 р. №555, який скасовано. По суті, на сьогодні напрями оцінки з метою оподаткування жодним нормативним актом не визначено.
Проте на сайті ФДМУ Реєстр СОД надано виходячи із чинного на сьогодні наказу ФДМУ №995, яким напрями оцінки не конкретизовано взагалі. Оцінка з метою оподаткування у цьому Реєстрі значиться як додаткова послуга.
Очевидно, цю ситуацію і намагається виправити Кабмін затвердженням Порядку проведення оцінки з метою оподаткування.
Об'єктом оцінки за цим порядком є рухоме та нерухоме майно, а також майнові права на таке майно. Причому зважаючи на норми ПКУ, йдеться про оцінку майна та майнових прав з метою оподаткування доходів фізосіб за будь-якими угодами, що передбачають грошову компенсацію від відчуження такого майна.
Увага! Оцінщики, які станом на 17.04.2013 р. мають чинний сертифікат СОД за напрямами 1 та 2, можуть отримати сертифікат СОД за спеціалізацією 1.8 та спеціалізацією 2.3. Оцінювачі за напрямом 3 є оцінювачами за таким напрямом, а також за спеціалізаціями 1.8 та 2.3.
Несподіванкою для тих, хто вже отримав звіти про оцінку майна під час визначення розміру податку від суб'єкта оціночної діяльності, є перехідні положення в частині використання таких звітів:
1) до 31.07.2013 р. можуть використовуватися звіти про оцінку, яку проведено СОД за спеціалізаціями 1.1 ― 1.7 у межах напряму 1 і спеціалізаціями 2.1 та 2.2 у межах напряму 2;
2) з 01.08.2013 р. використовуються лише звіти про оцінку, яку проведено відповідно до Порядку, затвердженого новою постановою №231.
Загалом з огляду на зміст самого Порядку, його значним недоліком є намір використовувати Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» у частині, що не суперечить йому. Тоді як Національні стандарти є фундаментальними (основоположними) документами ― їх вибіркове застосування є неприпустимим. Вже не кажучи про те, що спроба врегулювати це окремим документом без внесення відповідних змін до нормативних актів може призвести до монополізації ринку таких послуг, що неодмінно потягне за собою підвищення розміру плати за них.
