Відтепер право надавати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно матимуть не лише органи держреєстрації прав, а й нотаріуси
16.04.20142 478
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
15 квітня 2014 року парламентарії прийняли Закон (законопроект №4590), яким розширюються повноваження нотаріусів у сфері держреєстрації прав на нерухоме майно.
Таким чином, прийнятий Закон запобігатиме виникненню черг та поліпшить якість і доступність адміністративних послуг з державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Для підключення до системи закладу або лікарю-ФОПу необхідно обрати медичну інформаційну систему (МІС). Це спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє обмінюватися даними з центральною базою даних ЕСОЗ
Під час круглого столу обговорено ініціативу щодо запровадження пільгових умов користування землею державної форми власності як одного з можливих інструментів підтримки для агровиробників, які були змушені релокувати свій бізнес через бойові дії або окупацію
Під час заходу учасники обговорили ключові виклики, з якими сьогодні стикається український бізнес: надмірні регуляції, складні дозвільні процедури, надмірну звітність, проблеми у сфері контролю
На думку бізнесу, запропонований підхід не наближає українську систему до європейських регуляторних практик, а навпаки – ускладнює її та закріплює додаткові бюрократичні процедури
Уряд пропонує зміни до Закону України «Про прокуратуру», згідно яких прокурор зможе здійснювати представництво виключно інтересів держави і лише у визначених законом виключних випадках. Інтереси громадян прокурор не представлятиме
Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?
У видатковій накладній підпис про отримання або відпуск товару поставив працівник, який не є матеріально відповідальною чи уповноваженою особою. Які правові та облікові ризики це створює для первинного документа, чи можна вважати накладну належно оформленою та як правильно виправити таку помилку?
Підприємство систематично відносить усі витрати негосподарського характеру на субрахунки 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати». Чи відповідає такий підхід вимогам бухгалтерського обліку та податку на прибуток, і чи допустимо окремі поточні витрати не проводити через рахунки класу 9, щоб не зменшувати фінансовий результат?
Підприємство виявило помилку лише в декларації з податку на прибуток: некоректно перенесено від’ємне значення минулих років. Показники фінансової звітності залишаються без змін. Чи потрібно при поданні уточнюючої декларації або виправленні через додаток ВП повторно подавати фінансову звітність?
У минулому році підприємство помилково оприбуткувало МНМА як МШП. Активи в експлуатацію не вводилися, тому помилка не вплинула на витрати та фінансовий результат, але викривила статті балансу щодо оборотних і необоротних активів. Як у поточному році правильно виправити таку помилку в бухобліку та чи потрібно для цього застосовувати рахунок 44?
