Скасування штрафів ДПС за результатами фактичної перевірки: типові помилки та судова практика 2026 рр.

1. Помилка 1. Помилки і неточності в оформленні наказу на перевірку
2. Помилка 2. Неконкретні підстави для проведення перевірки
3. Помилка 3. Вручення документів неналежній особі
4. Помилка 4. Дані з бази СОД РРО не можуть бути єдиним доказом порушення
5. Помилка 5. Вимоги до ФОП надати документи на вже проданий товар
6. Помилка 6. Порушення правил проведення контрольних закупок
7. Поради для бізнесу: як діяти під час та після фактичної перевірки ДПС

Суди в адміністративних процесах дедалі частіше стають на бік підприємців у спорах із ДПС щодо наслідків фактичних перевірок. При цьому часто ключем до перемоги стає не аналіз господарських операцій, а викриття грубих процесуальних порушень з боку контролерів.

Розглянемо правові позиції Верховного Суду та апеляційних інстанцій у 2025-2026 роках щодо типових помилок податківців, які привели до скасування штрафів. Сподіваємося, що вони допоможуть бізнесу підготувати переконливу позовну заяву та скасувати неправомірні штрафні санкції.

Увага!

В цій статті ми розглядаємо саме аргументи, якими скористалися окремі суб’єкти господарювання для оскарження дій ДПС. Про строки оскарження ППР у суді у 2026 році читайте у цій статті.

Помилка 1. Помилки і неточності в оформленні наказу на перевірку

Наказ на фактичну перевірку повинен містити чітку інформацію про те, кого і за якою адресою мають перевірити. Докладно про це читайте у статті тут.

Натомість, якщо в наказі вказано лише узагальнену адресу (наприклад, локацію торгової точки в ТРЦ) без ідентифікації конкретного суб'єкта господарювання, це створює ризик неправомірної перевірки будь-кого на цьому місці. Суд визнає такі дії податківців дефектними (постанова ВС від 19.02.2026 у справі №520/7463/25).

При призначенні перевірки на підставі скарги споживача (пп. 80.2.3 ПКУ) документи ДПС повинні чітко вказувати, що звернення стосується саме конкретного суб’єкта господарювання, а не ефемерної вивіски магазину (постанова ВС від 16.04.2026 у справі №520/5729/25). Докладно про процесуальні ризики помилок в адресах дивіться у статті тут.

Помилка 2. Неконкретні підстави для проведення перевірки

Просте посилання в наказі на відповідні норми ст. 80 ПКУ без наявності фактичного підґрунтя не робить перевірку легітимною. Питання не в тому, чи була згадана правильна норма, а в тому, чи стоїть за нею реальна підстава. Підприємцю варто відразу, ще на етапі ознайомлення з наказом, вимагати доступу до фактичних матеріалів, які стали підставою для перевірки – доповідних записок, звернень, аналітичних довідок. Саме в цих документах, а не в тексті самого наказу, часто ховається слабке місце позиції податкового органу.

Якщо мова йде про звернення споживача як підставу перевірки, варто перевірити його на відповідність вимогам Закону України «Про звернення громадян» – наявність даних заявника, чіткого опису порушення, дати отримання і т.п. Відсутність хоча б одного з цих елементів – серйозний аргумент щодо відсутності законної перевірки (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №520/12573/25). Докладно про це читайте тут та тут.

Увага!

Податкова зобов'язана надати у суді реальні первинні матеріали, що стали поштовхом до візиту (доповідні записки, скарги, аналітичні довідки). Так, скарга має бути відповідно оформлена. Відсутність реквізитів заявника, опису порушення чи дати перетворює документ на анонімку, що позбавляє ДПС права на перевірку (постанова ВС від 24.12.2025 у справі №580/4426/25).

Проте, якщо така підстава все ж таки існує, суб’єкт господарювання може і програти в суді. Належно оформлене звернення покупця визнається судами як цілком достатня підстава для фактичної перевірки – про це ми розповіли тут. При цьому ДПС не зобов'язана розкривати всі її деталі в наказі (постанова ВС від 07.04.2026 у справі №560/3779/25).

Помилка 3. Вручення документів неналежній особі

Правом допускати перевіряючих до перевірки та отримувати накази про перевірку володіють лише сам платник податків, його офіційний представник (за довіреністю) чи особа, уповноважена здійснювати розрахункові операції. Звичайний найманий продавець не визнається відповідним представником суб’єкта господарювання. Докладно про це у постанові ВС від 30.10.2025 у справі №160/6719/24. Якщо уповноваженій особі нічого не вручали, то для скасування штрафу є серйозні підстави.

Типова ситуація: податківці прийшли у магазин, де перебував адміністратор/продавець. Останній підписав документи, але виявилося, що ця особа офіційно оформлена у сторонньому ФОП-партнері й не має стосунку до РРО підприємця, який безпосередньо мав перевірятися. Тому вручення документів неуповноваженій особі нівелювало законність перевірки (постанова ВС від 24.12.2025 у справі №580/4426/25). Докладно про це читайте тут.

Помилка 4. Дані з бази СОД РРО не можуть бути єдиним доказом порушення

Суди критично ставляться до практики інспекторів виписувати штрафи на основі витягів з бази даних СОД РРО без огляду оригіналів документів. База даних ДПС – це виключно податкова інформація, а не належний та допустимий доказ правопорушення. Для підтвердження проступку податківці мають дослідити реальні фіскальні чеки чи інші розрахункові документи (постанова ВС від 30.10.2025 у справі №160/6719/24).

Помилка 5. Вимоги до ФОП надати документи на вже проданий товар

Вимога інспекторів під час фактичної перевірки надати документи на товари, які були продані, списані чи утилізовані раніше, є виходом за межі їхніх повноважень. Первинні документи надаються лише на наявний товар. Платник повинен показувати папери виключно на ту продукцію, що фактично розміщена на торговій точці на момент перевірки (постанова ВС від 20.11.2025 у справі №160/20114/24).

Якщо податкова стверджує, що у вас є «необлікований товар», вимагайте проведення офіційної інвентаризації з фіксацією залишків (кількості, найменувань) на момент їхнього візиту. Податкова не може вигадувати суми залишків за паперами без реального перерахунку товару (постанова Верховного Суду від 28.04.2026 у справі №280/10055/24). Докладно про це читайте тут.

Помилка 6. Порушення правил проведення контрольних закупок

Штраф за результатами контрольної закупки підлягає скасуванню, якщо ДПС не зможе надати повний пакет процесуальних доказів її проведення. В матеріалах справи обов'язково мають бути присутні:

1. акт проведення контрольної закупки;
2. фіксація точної дати, часу та суми операції;
3. чітка номенклатура придбаного товару;
4. докази повернення придбаного майна та коштів за нього.

Якщо хоча б один документ відсутній, з юридичної точки зору контрольної закупки не існувало (постанова ВС від 30.07.2025 у справі №380/6314/24).

Про оскарження результатів контрольної закупівлі читайте також тут.

Поради для бізнесу: як діяти під час та після фактичної перевірки ДПС

1. Ознайомтеся з наказом та направленням. Перевірте відповідність обов’язкових реквізитів у цих документах вимогам ПКУ, а також відповідність пред’явлених посвідчень даним у направленнях.
2. Під час візиту інспекторів ретельно перевіряйте наказ: чи вказано саме вашу фізичну особу-підприємця/юрособу, а не абстрактну назву магазину. Будь-яка помилка в наказі (наприклад, неправильна адреса господарської одиниці) дає вам повне право не допустити перевіряючих до роботи.
3. Одразу просіть надати ознайомитися з матеріалами, що слугували підставою для видачі наказу (скарга, доповідна записка).
4. Наказ на фактичну перевірку є правомірним лише у разі вручення його особисто ФОП, офіційному представнику за довіреністю або особі, яка фактично стоїть за касою та проводить розрахунки. Звичайний найманий працівник без відповідних повноважень не повинен підписувати документи про допуск. Доведення в суді факту вручення наказу неналежній особі робить саму перевірку незаконною, що автоматично тягне за собою скасування всіх нарахованих штрафів, без необхідності спростовувати суть виявлених порушень.
5. У разі виявлення помилок, що слугують підставою для недопущення до проведення перевірки, розгляньте доцільність недопуску на цьому етапі або використання фактору незаконності перевірки як підставу для скасування ППР. У разі прийняття рішення про недопущення до перевірки, прийміть участь у складанні відповідного акту, де зазначте законодавчі порушення контролюючого органу, що слугували підставою для прийняття рішення про недопуск.
6. Вимагайте конкретики в наказі на перевірку. Якщо до вас прийшли на підставі скарги споживача, у наказі або супутніх документах мають бути чіткі ідентифікатори: що скарга стосується саме вашого суб’єкта господарювання.
7. Якщо податківці надають копії документів (скарг, доповідних записок), де неможливо розібрати текст, обов'язково зазначайте це у запереченнях до акта перевірки. Суд не може приймати як доказ те, що неможливо прочитати.
8. Якщо вас звинувачують у реалізації необлікованого товару без проведення його фактичного перерахунку, обов'язково зазначайте про це у зауваженнях до акта перевірки.
9. Майте документи про товар на місці здійснення торгівлі (хоча б в копії). 
10. Якщо податкова стверджує, що у вас є «необлікований товар», вимагайте проведення офіційної інвентаризації з фіксацією залишків (кількості, найменувань) на момент їхнього візиту.
11. Фіксуйте процес на відео. Пункт 17.1.17 ПКУ гарантує платнику податків право вести фото- та відеозйомку перевірки.
12. Фактична перевірка має чіткі межі: касові операції, РРО, ліцензії, трудові відносини. Інспектори не мають права вимагати договори оренди, банківські виписки за всі роки чи документи, що не стосуються предмета перевірки.
13. Не бійтеся захищатися в суді. Судова ланка демонструє чіткий тренд: процедура має значення.