• Посилання скопійовано

Імпорт за дорученням для безоплатної передачі

Материнська компанія надіслала в Україну подарунки для безоплатної передачі працівникам дочірнього українського підприємства (вартість за МД — 2200 грн). Підприємство розмитнить і перевиставить витрати компанії. Що з бухобліком, ПК з імпорту, ПДФО, ВЗ?

Імпорт за дорученням для безоплатної передачі

Правові особливості

Із запитання випливає, що між сторонами укладено договір доручення, за яким материнська компанія передає нашому підприємству кросівки, без передачі на них права власності. За таким дорученням наше підприємство має безоплатно передати кросівки, які є власністю материнської компанії, у власність працівників.

Причому митні платежі, включаючи ПДВ,  за договором відшкодує материнське підприємство. Для уникнення непорозумінь доречно такий договір оформити письмово.

Податок на додану вартість

Імпорт кросівок

Наше підприємство є особою, яке ввозить товари (кросівки) на митну територію України. Тобто воно є імпортером. Отже, в загальному порядку наше підприємство сплачує імпортний ПДВ.

Про ПДВ-особливості в разі імпорту товару ми написали в «ДК» №32/2022.

Там само ми зазначили, що якщо платник сплатив ПДВ під час митного оформлення імпорту товарів і має належним чином оформлену митну декларацію, то він має право відобразити ПК у тому самому звітному періоді, на який припадає дата оформлення митної декларації.

Але в наведеній ситуації «імпортний» ПДВ у складі митних платежів відшкодує материнська компанія. Тому, на наш погляд, відображати ПК немає підстав.

Передача кросівок працівникам

Безоплатна передача кросівок працівникам з погляду оподаткування є операцією постачання товарів (див. пп. 14.1.191 ПКУ).

А тому у разі постачання товарів, навіть отриманих за договором доручення, у загальному порядку потрібно нарахувати ПДВ (див. п. 189.4 ПКУ).

У разі безоплатного постачання товарів складають дві ПН:

першу на договірну вартість, яка становить 0 грн, бо операція безоплатна;

другу на різницю між ціною придбання і ціною постачання (див. абз. 2 п. 188.1 ПКУ).

Але оскільки придбання в наведеній ситуації не було, то другу ПН, на наш погляд, складати не потрібно. Тож складається одна ПН на суму 0 грн.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок.

Відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа тощо, який незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

В описаній ситуації українське підприємство є податковим агентом. Але згідно з пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість подарунків, якщо вона не перевищує 25% мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто подарунок, вартість якого у 2022 році не перевищує 1625 грн (6500 грн х 25%), не оподатковується ПДФО та ВЗ.

А сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% і ВЗ 1,5%. Причому для утримання ПДФО база оподаткування визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ, який становить 1,21951. Для утримання ВЗ збільшувати базу оподаткування на «натуральний» коефіцієнт не потрібно, тому що це не передбачено ПКУ.

У додатку 4ДФ вартість подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 25% мінімальної заробітної плати, відображають за ознакою «160» та за ознакою «126» у разі перевищення такої суми.

Докладніше про це див. у «ДК» №9-10/2021.

Крім того, є підстави вважати, що вартість безоплатно наданих кросівок включається до складу фонду оплати праці, а тому на неї нараховується ЄСВ. Докладніше про це див. у «ДК» №50/2020.

Щоправда, на наш погляд, у наведеному випадку нараховувати ЄСВ не потрібно. Тому що підприємство як повірений всього-на-всього передає кросівки, які йому не належать, фізособам. Питання з нарахуванням ЄСВ виникало б, на нашу думку, якби підприємство передавало працівникам кросівки, які були його власністю — тоді це можна було би провести як виплату заробітної плати товарами (Д-т 661 К‑т 702). А в зазначеному випадку товари не оприбутковуються на баланс підприємства і ними не можна погасити зобов’язання із зарплати.

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік для зручності показуємо в таблиці. Далі кілька зауважень до неї.

Таблиця

Бухгалтерський облік імпорту за дорученням для безоплатної передачі працівникам


з/п
Господарська операція Бухгалтерський облік
Д-т К-т
1. Отримано кросівки від материнської компанії для безоплатної передачі працівникам 25
2. Передано кросівки працівникам 25
3. Сплачено митні платежі, включаючи ПДВ 377 311
4. Отримано відшкодування митних платежів, включаючи ПДВ, від материнської компанії 311 377
Варіант 1: податки не відшкодовуються материнською компанією
5. Нараховано ПДФО 949 641
Нараховано ВЗ 949 642
6. Перераховано ПДФО до бюджету 641 311
Перераховано ВЗ до бюджету 642 311
Варіант 2: податки  відшкодовуються материнською компанією
5. Нараховано ПДФО 377 641
Нараховано ВЗ 377 642
6. Перераховано ПДФО до бюджету 641 311
Перераховано ВЗ до бюджету 642 311
7. Отримано відшкодування сплачених податків і ЄСВ* від материнської компанії 311 377

 

Позаяк кросівки не належать на праві власності українському підприємству, тому вони не відображаються на його балансі. Їх отримання слід показати на позабалансовому субрахунку 025 «Матеріальні цінності довірителя». Після передачі працівникам їх списують з субрахунку 025.

Митні платежі відшкодовуються материнською компанією, натомість сплату податків  показано в таблиці у двох варіантах:

1) коштом підприємства, якщо материнська компанія їх не відшкодовує;

2) коштом підприємства з наступним отриманням відшкодування від материнської компанії.

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Інше»