До найбільших проблем ринку оренди житла українці відносять його тотальну тінізацію, відсутність державних програм оренди та незахищеність орендарів. Перелік ключових проблем ринку та пропозиції, як їх усунути, вдалось зібрати під час публічних консультацій з громадськістю, в яких взяли участь понад 500 осіб.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, під час нещодавніх публічних консультацій, які проводилися, зокрема, для збору пропозицій щодо удосконалення нового житлового законодавства, вдалося зібрати найбільш актуальні проблеми українського ринку оренди житла, який через війну і, відповідно, велику кількість ВПО, зазнав певних змін.
Парламентарка зазначила, що учасники публічних консультацій, серед яких були потенційні орендарі, ОМС, експерти, громадські організації тощо, підкреслили, що головною проблемою ринку орендного житла є те, що він неврегульований і неконтрольований. Ця проблема – не результат повномасштабного вторгнення, але його наслідки її тільки поглибити.
«Як наслідок – становище як орендодавців, так і орендарів є незахищеним. Оскільки через війну останніх значно побільшало за рахунок внутрішньої міграції, досить суттєво змінилася як географія ринку, так і його цінова політика. Зокрема, як свідчать дослідження компанії CEDOS, ціни на оренду у Києві вищі на 22% порівняно із середньою, у Миколаєві – нижчі на 30-35%, на Закарпатті ціни у 2,5 раза вищі за середні, а у Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях ціни на оренду є найнижчими – однокімнатну квартиру у цих регіонах можна зняти за 3-4 тис. гривень», – зазначила Шуляк.
За її словами, відсутність регулювання та належного адміністрування орендного ринку призводить до зменшених надходжень податків до міського та державного бюджету.
До найпоширеніших проблем ринку орендного житла і, відповідно, його учасників – як орендарів, так і орендодавців, на сьогодні відносять:
- Високу вартість оренди житла.
- Відсутність соціального орендного житла з доступною орендною платою.
- Відсутність державних програм підтримки громадян для оренди житла.
- Недостатньо пропозицій на ринку житла.
- Незахищені права орендарів.
- Старі немодернізовані будинки, низьку якість житла.
- Більшість договорів оренди, які укладаються «у тіні».
Учасники консультацій, які відбувались у три раунди, запропонували низку змін, які зможуть частково ці проблеми розвʼязати і таким чином врегулювати орендні відносини.
«Йдеться насамперед про детінізацію ринку орендованого житла. Важливо також обмежити можливість набуття у власність житла, що надане в користування державою або органами місцевого самоврядування. Окремо треба передбачити пільги для приватного інвестора, який буде будувати та управляти житлом, що надається в оренду за доступну плату», – пояснила Олена Шуляк.
Крім того, потрібно створити умови, щоб держава могла субсидіювати орендоване житло. Йдеться про соціальну субсидовану оренду. Також слід забезпечити дієвий механізм державного фінансування оренди житла у приватних будівельних компаній в інтересах, до прикладу, сімей загиблих воїнів. Зокрема, створити механізм партнерства/бартеру.
«Варто зазначити, що перелік очолила пропозиція детінізувати ринок орендованого житла. Також учасники обговорення вважають, що державне регулювання орендних відносин є найбільш дієвим механізмом», – зазначила голова Комітету містобудування.
За її словами, паралельно зі створенням відповідного законодавства, Україна веде консультації з міжнародними організаціями і, головне, з міжнародними фінансовими установами, розуміючи, що ресурсів на рівні держави і рівні органів місцевого самоврядування не вистачить на повноцінне вирішення житлового питання так, як цього вимагає час і євроінтеграція.
«Це дуже значні кошти, яких у держави наразі на всі заплановані зміни просто немає, тому нам необхідно бути в діалозі з міжнародними фінансовими установами, які будуть частково фінансувати житлові проєкти в рамках нового житлового законодавства. Мало того, важливо мати розуміння, що міжнародні партнери, які надалі зможуть допомагати Україні у вирішенні житлового питання, зможуть це робити тільки за умови наявності у нас зрозумілого законодавчого інструменту», – підсумувала Шуляк.
