Коментар до ІПК від 09.09.2020 р. №3770/ІПК/99-00-05-05-02-06
За запитом, який став предметом коментованої ІПК, товариство здійснює операції з імпорту товару за умовами Інкотермс. У нього виникло питання щодо дати оприбуткування імпортованого товару. Чи має право податкова служба під час здійснення документальних перевірок здійснювати донарахування податків на підставі даних бухгалтерського обліку? Адже надання роз’яснень з питань бухгалтерського обліку не входить до компетенції ДПС.
Питання це не таке вже й просте. Адже і оприбуткування імпортованих товарів, і їх списання із визнанням витрат – це операції бухгалтерського обліку. Але вони прямо впливають на податковий облік платників податку на прибуток. Адже для них об’єктом оподаткування є фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку.
Тож, чи можуть податківці вирішувати, коли оприбутковувати такі товари, і в разі незгоди із тим, що відобразило в бухобліку підприємство, донараховувати податок на прибуток та застосовувати штрафи?
Позиція ДПС
У коментованій ІПК податківці посилаються на пп. 191.1.28 ПКУ. За яким до функцій ДПС належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Проте у переліку такого законодавства того, що стосується бухгалтерського обліку, немає!
Окремо вони навели норми Положення про Міністерство фінансів України та ч. 2 ст. 6 Закону №996 та вказали, що питання порядку відображення у бухгалтерському обліку імпортованих товарів, у тому числі дати їх оприбуткування, належить до компетенції Мінфіну.
Тобто консультацій з питань ведення бухобліку податківці не надають. А як же вони тоді перевіряють подібні операції? Спираючись на роз’яснення Мінфіну.
А що каже Мінфін?
Є хоч й старе, але діюче роз’яснення Мінфіну щодо дати відображення в обліку імпортованих товарів. У листі від 21.04.2009 р. №31-34000-20-27/11292 прописано, що датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на придбані (отримані) активи (товари).
Таким чином, незважаючи на наявність митної декларації, підприємству слід орієнтуватися на умови контракту і документи, які оформлюються за цим контрактом постачальником і покупцем (інвойси, накладні тощо).
Якщо дата переходу права власності на товар визначена в контракті окремо, то датою, коли підприємство-покупець має оприбуткувати такий товар, є саме ця дата – коли воно стає власником цього товару. Ця дата може співпадати з датою повної оплати за цей товар, або ж з датою розмитнення такого товару при його ввезенні в Україну, або ж бути зовсім іншою – в залежності від домовленості сторін.
У яких випадках слід орієнтуватись на правила Інкотермс?
Якщо умови контракту не містять спеціальних застережень, то передання від продавця до покупця ризиків, витрат (і вигод) за товарами, що реалізуються, відбувається згідно з правилом Інкотермс, яке використовується в такому контракті. Тобто, тоді, коли покупець приймає товар від постачальника, а постачальник, відповідно, передає цей товар покупцю.
Зверніть увагу! Правила Інкотермс не встановлюють дату переходу права власності. Вони регулюють лише деякі обов’язки сторін договору з поставки або передачі товару відповідно до договорів купівлі-продажу, а також розподіл ризику між сторонами договору в цих випадках. Отже, використовувати дату передачі товару від продавця покупцю як дату переходу права власності (оприбуткування товару покупцем) можна лише якщо інше не передбачено договором (контрактом).
І ще. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) дата переходу права власності може й не бути окремо визначена. А ось умови постачання – обов’язково!
У розділі зовнішньоекономічного контракту «Базисні умови поставки» його сторони повинні вибрати і зафіксувати умови постачання, які надалі фігуруватимуть у митних документах.
Основні принципи, регульовані в термінах Інкотермс:
- розподіл між продавцем і покупцем транспортних витрат по доставці товару, тобто визначення, які витрати і до якого моменту несе продавець, і які, починаючи з якого моменту, – покупець;
- момент переходу від продавця до покупця ризиків пошкодження, втрати або випадкової загибелі вантажу;
- дата постачання товару, тобто визначення моменту фактичного передання продавцем товару в розпорядження покупця або його представника – наприклад, транспортній організації – і, отже, виконання або невиконання першим своїх зобов’язань по термінах постачання.
А перевіряти бухоблік податківці, все ж таки, будуть?
Хоч відповідей на питання бухобліку ДПС не надає, а ось можливість перевірки правильності відображення в обліку операцій, вона має.
Податківці навели в коментованій ІПК багато норм ПКУ щодо правил проведення документальних перевірок. А висновок з цього зробили такий: формування податкової звітності ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (принаймні, для платників податку на прибуток це точно).
Тому під час проведення документальної перевірки контролюючими органами здійснюється перевірка первинних документів та зведених облікових документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій платника податків, та складання фінансової звітності.
Як наслідок, неправильне застосування правил бухгалтерського обліку, може мати наслідки для податкового обліку, та вплинути на нарахування податкових платежів. Тому податківці це уважно перевірятимуть та за необхідності до нараховуватимуть суму податку та штраф.