Режим експортного забезпечення зернових культур, олії та макухи: правила застосування

Для чого може бути запроваджено режим експортного забезпечення?

Цей режим вмикається не автоматично з 4 березня 2023 року на всі ці товари, а запроваджується Кабміном. Зміни до Закону про ЗЕД окреслюють тільки загальні рамки, в межах яких Кабмін запроваджує або скасовує режим експортного забезпечення тих чи інших товарів, при цьому конкретні строки режиму експортного забезпечення визначає також Кабмін. Далі у тексті слово «товари» означатиме перераховані вище товари, для яких Кабмін запровадив режим експортного забезпечення.

Рішення Кабміну про запровадження режиму експортного забезпечення повинно містити: 

• строк запровадження режиму експортного забезпечення; 
• перелік товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення; 
• мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

Кабмін у місячний строк з дня опублікування Закону № 2881 (тобто до 04.03.2023) повинен:

• забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону № 2881. Зокрема, це стосується і рішення Кабміну про запровадження режиму експортного забезпечення. Режим експортного забезпечення діятиме тільки після набрання чинності таким рішенням;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону № 2881;
• забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність до Закону № 2881.

Далі розглянемо суть механізму режиму експортного забезпечення, передбачену Законом № 2881, маючи на увазі, що команду «старт» повинен дати саме Кабмін своїм рішенням.

Механізм режиму експортного забезпечення, визначений Законом про ЗЕД

Особливості здійснення операцій з експорту товарів у період дії воєнного, надзвичайного стану прописані у новій ст. 19-1 Закону про ЗЕД.

Експорт товарів, щодо яких діє режим експортного забезпечення, можуть здійснювати виключно суб’єкти ЗЕД - платники ПДВ, реєстрація яких не є зупиненою. Нагадаємо, що реєстрацію платників ПДВ наразі зупинено для тих платників, які перейшли на ЄП за ставкою 2%. Тож платники ЄП за ставкою 2% не зможуть експортувати зернові культури, олії, макуху та відходи, які підпадають під режим експортного забезпечення згідно з рішенням Кабміну.

СГ зможе вивезти товари у митному режимі експорту тільки тоді, коли зареєструє в ЄРПН податкову накладну за основною ставкою 20%. Така ПН не підлягає блокуванню, тож вона реєструється автоматично.

Передбачено умови, коли СГ може експортувати товари без попередньої реєстрації такої ПН:

• сукупна митна вартість експортованих ним протягом поточного місяця товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, не перевищує суму показника ΣЛіміт;
• ДПС не встановлено порушення таким суб’єктом ЗЕД вимог валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців. Для цього ДПС надсилає до митної служби інформацію про СГ, щодо яких встановлено порушення валютного законодавства.

Якщо сукупна митна вартість експортованих таким суб’єктом ЗЕД протягом поточного місяця товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, перевищує суму показника ΣЛіміт, експорт товарів на суму такого перевищення здійснюється у загальному порядку, за умови наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН за ставкою 20%.

До операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється:

• зарахування зустрічних вимог;
• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Кабмін має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження цієї заборони для окремих товарів, тож орієнтуватися потрібно виключно на рішення Кабміну щодо того, які товари та у якому періоді підпадають під режим експортного забезпечення.

Як розраховують показник ΣЛіміт

Митна служба щомісяця розраховує показник ΣЛіміт на підставі даних, отриманих від Нацбанку, для кожного суб’єкта ЗЕД, який експортує товари, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення. Формула така:

ΣЛіміт = 1/3 × ΣВалВир, де:

ΣВалВир – сума операцій платника податків - суб’єкта ЗЕД з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту, зазначена у митних деклараціях, щодо яких протягом попередніх шести місяців банками, що обслуговують такого суб’єкта, завершено валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків та/або щодо яких здійснена повна попередня оплата на рахунок резидента в Україні за всю партію товару, оформлену відповідною митною декларацією, та розрахована в гривні за офіційним курсом Нацбанку на дату оформлення відповідної митної декларації.

Тобто ΣЛіміт – це одна третина валютної виручки СГ (ΣВалВир), для якої виконуються умови:

• виручка береться за шість місяців, що передують місяцю, у якому розраховується ΣЛіміт.
• виручка береться за даними всіх експортних МД щодо вивезення всіх товарів (не лише тих, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення), за якими банк завершив валютний нагляд або за якими повністю отримано передплату;
• валютна виручка перераховується в гривні на дати відповідних МД, з яких взято інформацію для розрахунку ΣВалВир.

Отже, якщо у СГ вже є певна історія експортної діяльності, у нього з’являється можливість експортувати «режимні» товари в межах третини оплаченого обсягу експорту всіх товарів за попередні шість місяців.

Звертаємо увагу, що показник ΣЛіміт з’являється не автоматично, а сам СГ – суб’єкт ЗЕД повинен подбати про те, щоб Нацбанк його розрахував. СГ повинен надати заяву своєму банку, щоб той своєю чергою подав до Нацбанку інформацію про показник ΣВалВир щодо цього суб’єкта. Таку інформацію банки подають до 10 числа поточного місяця. Наразі ще немає форми такої заяви – очевидно, її повинен розробити Кабмін до 4 березня 2023 року.

Далі Нацбанк щомісяця (до двадцятого числа поточного місяця) надсилає подану банками України інформацію про показник ΣВалВир у розрізі суб’єктів ЗЕД до митної служби.

Показник ΣЛіміт застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому митна служба отримала від Нацбанку інформацію про показник ΣВалВир.

Наприклад, СГ – суб’єкт ЗЕД подав заяву для розрахунку ΣЛіміт у свій банк 5 березня 2023 року. Банк до 10 березня 2023 надсилає до Нацбанку інформацію про валютну виручку цього СГ за шість попередніх місяців з вересня 2022 року до лютого 2023 року. Нацбанк до 20 березня 2023 року надсилає до митниці інформацію про показник ΣВалВир. Митниця використовує його для розрахунку ΣЛіміт з 1 квітня 2023 року.

З цього прикладу бачимо, що скористатися можливістю експортувати товари без попередньої реєстрації ПН за ставкою ПДВ 14% або 20% у березні 2023 року не вдасться.

Особливості оподаткування ПДВ експорту «режимних» товарів

Як ми вже сказали вище, експортувати товари в режимі експортного забезпечення можуть лише діючі (не зупинені) платники ПДВ. Особливості оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у режимі експортного забезпечення визначено новим п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Одразу зазначимо, що все сказане нижче не є актуальним для експортних операцій з товарами, які підпадають під режим експортного забезпечення, що здійснюються в межах показника ΣЛіміт. Експортну ПН за такими операціями складають за загальними правилами за ставкою 0% (пп. 91.6 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Придбання товарів для їх подальшого експорту в режимі експортного забезпечення є вимогою для обов’язкової реєстрації осіб як платників ПДВ (п. 91.1 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). На жаль, формулювання пп. 91.1 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не дає чіткого розуміння, коли ж потрібно зареєструватися платником ПДВ – до придбання цих товарів чи після. З практичної точки зору, якщо експорт товарів потребує реєстрації ПН за ставкою 14% або 20%, придбавати їх теж вигідно з ПДВ, тому краще зареєструватися платником ПДВ до придбання, щоб отримати від постачальника вхідний ПДВ.

За новими правилами (пп. 91.2 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), операції з експорту товарів у режимі експортного забезпечення оподатковуються за ставкою ПДВ 14% або 20% (як у разі реалізації цих товарів на митній території України), яку потім можна буде відкоригувати до ставки 0% за умови отримання оплати за експортований товар. Ставки ПДВ, які передбачені для «режимних» товарів у разі їх постачання на митній території України, ми навели у таблиці на початку цієї аналітики. Тобто для застосування «експортної» ставки ПДВ 0% тепер недостатньо лише самого факту вивезення товарів, потрібно ще й отримати оплату за них.

Механізм оподаткування ПДВ товарів у режимі експортного забезпечення є таким:

• перед вивезенням товарів експортер складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну за ставкою 14% або 20%. Зареєструвати ПН потрібно до дати подання МД для митного оформлення, тобто принаймні за день до подання МД;
• експортер не має права на застосування ставки 0% доти, доки банк не завершить валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за цією операцією;
• експортер має право на застосування ставки 0% за умови, що різниця між фактурною та митною вартістю відповідних товарів, зазначених у митних деклараціях, на підставі яких такі товари були фактично вивезені за межі митної території України, не є від’ємною. Наведене формулювання пп. 91.2 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не дає однозначного розуміння і тому потребує додаткових роз’яснень від податківців або митників. Наразі його можна зрозуміти так, що для застосування ставки 0% потрібно, щоб фактурна вартість товару була не меншою від його митної вартості, згідно з даними МД. Напевно, таким чином законодавці намагаються досягнути того, щоб валютна виручка, яка належить до отримання за продаж товару, була не меншою за його митну вартість. Принаймні, лише тоді експортер зможе застосувати ставку ПДВ 0%. Є лише одна «маленька» проблема - хоча митну вартість і зазначає в МД експортер, на практиці її затверджує митниця. І якщо раптом митна вартість виявитися більшою, доведеться швидко вносити зміни до ЗЕД-договору і збільшувати ціну товару? А якщо покупець на це не погодиться? І це при тому, що ПН за договірною ціною вже складена і зареєстрована. Одним словом, ця умова потребує докладної консультації від податківців;
• відповідно до п. 91.5 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у разі виникнення від’ємного значення суми ПДВ за рахунок коригування податкових зобов’язань у разі зміни ставки 14% або 20% на ставку 0% така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту «б» п. 200.4 ПКУ. 

ДПС надаватиме митниці інформацію про реєстрацію ПН, складеної за операцією, до якої застосовується режим експортного забезпечення, в ЄРПН у порядку, встановленому Мінфіном. Реєстрація таких ПН та РК до них не може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ПКУ, тобто ці ПН/РК реєструються безумовно, без «блокування».

Застосувати ставку ПДВ 0% можна буде після того, як банк завершить валютний нагляд (пп. 91.3 п. 91 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Про таке завершення банк повідомляє податкову протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення здійснення валютного нагляду. Своєю чергою, податківці не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку повідомлення про завершення здійснення валютного нагляду надсилають платнику таке повідомлення до електронного кабінету. І, як ми розуміємо, лише після цього на практиці платник зможе скласти РК до ПН, щоб замінити ставку 14% або 20% на ставку 0% (однак почекаємо, що скажуть з цього приводу податківці). Код причини коригування – 104 «зміна номенклатури», який дозволить змінити ставку ПДВ. 

Такий РК складається та реєструється в ЄРПН також за умови, що фактурна вартість товарів є не меншою від їхньої митної вартості за даними МД.

У разі якщо операція з вивезення товарів за межі митної території України здійснювалася на підставі періодичної, спрощеної митної декларації, складання та реєстрація РК здійснюється не раніше наступного дня після закінчення строку, протягом якого до такої періодичної, спрощеної митної декларації може бути подана додаткова декларація, та виключно з дотриманням таких умов: 

• платник подав додаткові декларації на весь обсяг товарів, переміщених за такою періодичною, спрощеною митною декларацією; 
• банк завершив здійснення валютного нагляду за такою операцією;
• фактурна вартість товару є не меншою від митної вартості за даними МД.

РК до ПН у зв’язку зі зміною кількісних або вартісних показників, якщо така зміна не призведе до зменшення бази оподаткування та ставки ПДВ (тобто такий РК, який не пов’язаний зі зміною ставки ПДВ на 0%, а складається з метою коригування інших показників), може бути складений та зареєстрований виключно до дати оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення товарів за межі митної території України. 

РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, до якої застосовується режим експортного забезпечення, складається та підлягає реєстрації в ЄРПН, у разі необхідності, після подання для митного оформлення митної декларації та за умови, що внаслідок такого коригування база оподаткування не стане меншою за митну вартість, зазначену у такій митній декларації.

На нашу думку, це означає, що зменшити кількість, ціну товару в ПН після оформлення експортної МД вже буде неможливо. 

У разі якщо операція з вивезення товарів здійснювалася на підставі періодичної, спрощеної митної декларації, таке коригування здійснюється не раніше наступного дня після закінчення строку, протягом якого до такої періодичної, спрощеної митної декларації може бути подана додаткова декларація, та за умови що платник подав додаткові декларації на весь обсяг товарів, вивезених за межі митної території України за такою періодичною, спрощеною митною декларацією.