3 грудня 2025 року ВРУ прийняла у ІІ читанні не тільки Держбюджет-2026, але й законопроєкт №14097 від 01.10.2025 р. про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році. Він вже отримав дату і номер закону – від 03.12.2025 р. №4698-IX і зараз знаходиться на підписі у Президента.
З текстом Закону №4698 можна ознайомитись за посиланням.
Ключове положення закону – підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% на 2026 рік.
Але не тільки. Законом також передбачено:
- відтермінування старту е-акцизу до 1 листопада 2026 року;
- звільнення фінансових установ від обов’язку сплати ПДФО та ВЗ у випадках банкрутства фізичних осіб;
- продовження до 1 січня 2029 року ПДВ-пільг у сфері енергетики;
- продовження до 1 січня 2027 року ПДВ-пільг на БПЛА, тепловізори, антидронові рушниці та інше обладнання для оборони;
- вдосконалення правил для Території високого рівня податкової довіри (Клубу білого бізнесу);
- скасування єдиного податку для охоронної діяльності;
- скасування обов’язку нараховувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання за операціями, звільненими від оподаткування відповідно до пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ;
- внесення змін до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
Як передбачається текстом закону, він набере чинності з дня, наступного після дня його опублікування. Проте є і виключення, про які ми зараз розповімо.
Зміна 1. Електронна акцизна марка переноситься на 1 листопада 2026 р.
Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року контроль за переміщенням вироблених або ввезених товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) повинен був здійснюватися за допомогою тільки електронних марок акцизного податку. Це передбачено Законом від 29.06.2023 №3173-ІХ, і про це ми розповідали тут.
Проте згодом стало відомо, що запустити повноцінно такий контроль з січня 2026 року не вийде. Система е-акцизу все ще не готова, залишалось лише визначитися із періодом продовження тестування.
Була пропозиція перенести запуск е-акцизу на 1 липня 2026 року. Потім пролунали заклики перенести цей запуск на 1 січня 2027 року. Однак законотворці за зверненням Мінцифри обрали дещо середнє і вирішили відтермінувати повноцінний запуск електронних акцизних марок до 1 листопада 2026 року.
Для цього внесли відповідні зміни до ст. 39-1 ПКУ.
Важливо! Вони почнуть діяти з дня, наступного після дня опублікування коментованого Закону №4698, хоча застосовуватися почнуть з 01.01.2026 р. Відповідні зміни були внесені і до Закону №3817 та до Закону №3173.
Але це ще не все!
Перенесення строків запровадження електронної марки потребує внесення змін до постанов КМУ, чинні норми яких передбачають набрання ними чинності з 1 січня 2026 року.
З огляду на це 7 листопада 2025 Мінфін оприлюднив проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (завантажити). Вона набере чинності з 01.01.2026.
Оскільки зміни у ПКУ вже точно будуть, то будуть внесені зміни і до:
- постанови КМУ від 04.10.2024 №1137 «Про затвердження Порядку розрахунку сум акцизного податку, які повинні бути сплачені економічними операторами – виробниками/імпортерами за сформовані унікальні ідентифікатори». Строк набрання чинності постановою перенесуть з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року;
- постанови КМУ від 14.07.2025 №823 «Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України». Перенесуть строк набрання чинності нормами, що стосуються здійснення ДПС завдань, пов’язаних з обліком та контролем за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, із використанням даних Електронної системи з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року;
- постанови КМУ від 16.07.2025 №890 «Про затвердження Порядку маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Перенесуть строк набрання чинності постановою з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року;
- постанови КМУ від 10.09.2025 №1118 «Про внесення змін до Порядку розрахунку сум акцизного податку, які повинні бути сплачені економічними операторами — виробниками/імпортерами за сформовані унікальні ідентифікатори». Строк набрання чинності постановою перенесуть з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року.
А тим, хто ще не знає, що таке електронна акцизна марка і як вона застосовується, рекомендуємо почитати статті від редакції:
Зміна 2. Списання боргів фізосіб фінансовими установами
Нагадаємо, що пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ зараз встановлює порядок оподаткування прощеного боргу. Якщо коротко, то:
- кредитор має повідомити боржника-фізособу про прощення боргу і зазначити суму такого прощеного боргу в додатку 4ДФ єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, а
- боржник має включити суму такого прощеного боргу до річної декларації про майновий стан та доходи і сплатити ПДФО та ВЗ з цієї суми.
Якщо кредитор не повідомить, то платити ПДФО та ВЗ буде саме кредитор. А боржник у такому випадку звільняється від обов’язку декларувати списаний борг і платити з нього податки.
Увага! Закон №4698 поширює цей порядок і на випадки списання основної суми боргу фізособи перед кредитором – фінансовою установою (а це банки та небанківські фінансові установи) при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір боргу перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Тобто у 2026 році фінансові установи у разі, якщо фізособа-боржник визнана судом неплатоспроможною:
- повідомляють фізособу-боржника про списання боргу (виконання рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність);
- до 2161,25 грн (включно) боргу списують без оподаткування, з суми перевищення ПДФО та ВЗ платить боржник;
- у 4ДФ списану суму боргу в межах 2161,25 грн треба показати з ознакою доходу «189», а суму перевищення – з ознакою доходу «126».
Якщо не повідомити боржника про списання боргу, то податки за нього доведеться сплачувати фінансовій установі.
Відповідні зміни внесли до пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ та пп. 165.1.55 ПКУ.
Зміна 3. Охоронну діяльність для «єдинників» 1-3 груп заборонили з 01.01.2026 р.
Відповідні зміни внесли до пп. 291.5.1 ПКУ. Ним встановлений перелік видів діяльності, які не сумісні з перебуванням у 1-3 групах спрощеної системи оподаткування.
Тепер до них додали й охоронну діяльність (новий пп. 11). І ця зміна набирає чинності з 1 січня.
Важливо! Тим, хто надає послуги з охорони і має відповідний КВЕД, доведеться терміново від нього відмовлятися або переходити на загальну систему оподаткування.
Докладно про такий перехід ми розповідали у статтях:
Зміна 4. Оборонні товари звільнені від ПДВ, і умовні ПЗ за ними – не нараховуються
Це прописано змінами до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Раніше не застосовувати п. 198.5 ПКУ та 199.1 ПКУ щодо коригування податкового кредиту, використаного на звільнені від ПДВ операції, шляхом визнання рівноцінного податкового зобов’язання можна було лише в рамках державних закупівель.
З дати набрання чинності Законом №4698 – хто б не оплачував такі товари, продавцю не доведеться визнавати за ними ПЗ з ПДВ, навіть умовні.
Зміна 5. Скасовано пільгу з ПДВ для транспорту з електродвигунами з 01.01.2026 р.
Причому скасували радикально – п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ виключили з ПКУ. Це при тому, що тимчасових норм, які вже втратили свою дію, у ПКУ вистачає. А ця норма була саме тимчасовою і з 1 січня 2026 року втрачала свою дію.
Так чи інакше, а електромобілі тепер подорожчають. Адже звільнення від ПДВ скасували не тільки для імпорту, а і для продажу такого транспорту на митній території України.
Тож якщо ви – платник ПДВ і власник електромобіля, і збираєтесь його продати у 2026 р., вам доведеться визнати ПЗ з ПДВ за ставкою 20% в ціні продажу. І це незважаючи на те, що придбавали ви цей автомобіль без ПДВ!
Зміна 6. Звільнення від ПДВ імпорту обладнання для енергетиків подовжили до 01.01.2029 р.
Вказані пільги містяться в п. 87-1, 88-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Йдеться про товари, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії (виробництво електричної енергії, передача електричної енергії, розподіл електричної енергії). Але, звісно, електрообладнання ввозиться не лише як допомога, – дещо і закупається, і не тільки державою.
Повний перелік того, що підпадає під пільги, наведено в п. 9-23 розд. XXI та в п. 9-36 розділу ХХІ МКУ.
Зміна 7. Звільнення від ПДВ для імпорту товарів оборонного значення подовжили до 01.01.2027 р.
Вказана пільга міститься в п. 92 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Йдеться про дрони (безпілотні літальні апарати), оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори), приціли нічного бачення або тепловізійні приціли, тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри) тощо.
Повний перелік того, що підпадає під пільгу, наведено в п. 9-24 розд. XXI МКУ.
Зміна 8. У 2026 році податок на прибуток для банків становитиме 50%
Таку норму передбачили новим п. 73 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
Банки в нас вважаються високоприбутковим бізнесом (щоправда, левова частина прибутку належить державному ПриватБанку, про що ми писали тут), тому логічно, що в пошуках поповнення бюджету урядовці прийшли до них.
І що цікаво: бізнес визнається високоприбутковим, але в цьому ж 2026 році банкам заборонили зменшувати фінрезультат до оподаткування на збитки (від’ємний фінрезультат) минулих років. Цю податкову різницю обіцяють повернути у 2027 році, але за рік законодавство може змінитися, і не раз.
Але це ще не все! Ставка податку на прибуток 50% запроваджується і на випадок виплати дивідендів банками у 2026 році. Точніше, йдеться про сплату авансового внеску з податку на прибуток за п. 57.1-1 ПКУ.
Зміна 9. Нерухомість в окупованій зоні не враховуватиметься при визначенні бази оподаткування податком на нерухомість
Про це уточнення Гетманцев говорив, він його і провів до закону.
Як ми і здогадувалися, коли це уточнення тільки було анонсоване, йдеться про нерухомість, яка перебуває у власності у фізосіб.
Нагадаємо, що пп. 266.4.1 ПКУ встановлює площу житла, яке не оподатковується податком на нерухомість:
- для квартир (незалежно від їх кількості) – 60 кв. м;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. м;
- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таким чином, якщо у фізособи є квартира, скажімо, площею 60 кв. м. на окупованій території, і ця фізособа придбала квартиру на неокупованій території, на думку податківців, пільги з податку на нерухомість у такої фізособи не було. Все «з’їла» квартира на окупованій території!
Зверніть увагу! Тепер ситуація зміниться, причому заднім числом – з 01.01.2025. Тобто коли у першому півріччі 2026 року податківці розсилатимуть ППР з сумою податку на нерухомість за 2025 рік, вони повинні будуть врахувати цю нову норму!
Зміна 10. Уточнені умови перебування у Клубі білого бізнесу
Як потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Депутати уточнили цей важливий момент.
Досі, напевно, вважалося, що платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства не штрафують. Або якщо і штрафують, то нечасто. Життя, очевидно, довело, що це не так (чи що в Україні навряд чи знайдеш багато великого білого бізнесу, який би протягом хоча б одного року не штрафували), тому цей критерій спростили:
«Сума застосованих штрафів протягом останніх трьох послідових календарних місяців за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 і 39-2, пунктом 46.2 ПКУ, не перевищує одного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за умови їх сплати, крім тих, що оскаржуються».
Тобто якщо ваші штрафи сумарно не більше 8 000 грн (а у 2026 році – 8 647 грн), і це не за рік, а за 3 останні місяці – у вас буде шанс потрапити до цього Переліку.
Але де спрощення, там і ускладнення. Одна з нових умов цілком реальна для виконання – треба, щоб в ЄДР була інформація про ваших кінцевих бенефіціарів (йдеться про юросіб) і щоб вона була достовірною.
А от зміни у пп. 69.41.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо розміру середньомісячної зарплати, яку треба нарахувати та/або виплатити працівникам, щоб потрапити до Переліку, залежать від того, до якої галузі належить ЮО або ФОП – роботодавці. Тому ми їх ніяк не коментуємо, але звертаємо на них увагу поточних або майбутніх членів Клубу.
Читайте також:
- Закон про податкові зміни-2026 вже на підписі у Президента!
- Податкові зміни-2026: Комітет Гетманцева підготував законопроєкт. (І він стосується не тільки банків!)
- Податкові зміни-2026: що міститься в доопрацьованому проєкті Держбюджету-2026?
- Бізнес закликає ВРУ відхилити законопроєкт №14097 щодо підвищення оподаткування доходів банків