Підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Відповідно до статті 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу 1 підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, на кожну таку дитину.
На податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
У разі якщо особа утримує двох і більше дітей, один (кілька) з яких є дитиною-інвалідом (дітьми-інвалідами), податкова соціальна пільга, передбачена абзацом «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту.
Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці 1 підпункту 169.4.1, та відповідної кількості дітей.
Враховуючи вищевикладене, працівник, у разі додержання всіх вимог статті 169 ПКУ, має право на застосування двох пільг: на кожну дитину віком до 18 років, яка не є інвалідом, — по 100% пільги, та на дитину-інваліда — 150%.
