Відповідно до п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.
Виходячи з визначення, наведеного у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, під грошовим зобов’язанням платника податків слід розуміти суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з п. 38.2 цієї статті сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, — податковим агентом або представником платника податку.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Податкового кодексу виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Водночас п. 36.5 цієї статті передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Отже, уступку податкового боргу платника податків третім особам заборонено.
