Спір між податковим органом та ТОВ полягає у такому: ДПІ вважає, що його діяльність спрямована на створення кваліфікаційного активу (перевантажувального комплексу) за рахунок позики. Усі витрати формують собівартість активу і не є витратами СГД. ТОВ зазначає, що витрати на створення перевантажувального комплексу воно відносило на рахунок 15 «Капітальні витрати», а до складу витрат були віднесені витрати, передбачені Законом про ПДВ та ПКУ.
Позиції судів дещо різняться між собою, хоча на остаточне рішення це не вплинуло.
Так, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ правомірно віднесло до складу витрат суми, сплачені як проценти за користування позикою, та сплачену банку комісію за продаж іноземної валюти. Апеляційна інстанція вважає висновок правильним, проте з деякими застереженнями.
Згідно з актом перевірки, ТОВ порушило пп. 5.3.2 Закону про прибуток та п. 139.1 ПКУ.
При цьому в акті не сказано, на які саме витрати, пов’язані з будівництвом перевантажувального комплексу, ТОВ зменшило податкові витрати, зокрема на суми, що сплачуються постачальникам та підрядникам, митні платежі, суми непрямих податків у зв’язку зі створенням ОЗ (якщо вони не відшкодовуються платнику), фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено П(С)БО (інші витрати, перелік яких наведено у п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
Тобто чи суми, визначені у ППР, віднесені ТОВ на первісну вартість об'єкта амортизації — перевантажувального комплексу, визначену згідно з п. 146.5 ПКУ та П(С)БО 7?
Стосовно включення до складу витрат фінансових витрат, пов'язаних із виплатою процентів за договором позики, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до П(С)БО 31 «Фінансові витрати», капіталізація фінансових витрат — це включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу (п. 3).
У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов'язані з цим запозиченням (за мінусом доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів) (п. 6).
Таким чином, витрати на виплату процентів за позику, безпосередньо спрямовану на створення кваліфікаційного активу, включаються до собівартості цього активу, а не до складу витрат, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Разом із тим, п. 7 П(С)БО 31 передбачено: якщо запозичення безпосередньо не пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу (з урахуванням витрат на створення такого кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ отримало цільову позику на фінансування інвестицій, поповнення обігових коштів та на загальні корпоративні цілі.
Отже, не вся позика пов'язана з фінансуванням інвестицій. Тому сума фінансових витрат ТОВ, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, мала визначатися згідно з п. 7 П(С)БО 31. Відповідно, зі складу витрат ТОВ податковий орган повинен був виключити не фінансові витрати у сумі процентів за позикою, а фінансові витрати у сумі, розрахованій згідно з п. 7 П(С)БО 31.
Увага! У Єдиній базі податкових знань у відповіді від 25.03.2011 р. на запитання: «Як у податковому обліку відображаються проценти за кредитом, який використовується на придбання, виготовлення, ремонт ОЗ?», — відповідають так: «...Якщо облікова політика платника податку передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із придбанням, створенням, ремонтом ОЗ, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату придбання, створення таких ОЗ, включається до первісної вартості об'єкта ОЗ. У інших випадках виплата процентів за кредитами, які пов'язані зі придбанням, створенням, ремонтом ОЗ, відображається у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у звітному періоді їх нарахування...».
