Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Платник податків та/або податковий агент зобов’язаний самостійно сплатити суму визначеного ним податкового зобов’язання протягом відповідного терміну, встановленого Податковим кодексом України.
Згідно з п.8.1 ст.8 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відображення надходжень коштів в рахунок сплати податкових зобов’язань платників податків проводиться в інформаційній системі податкових органів датою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.
Отже, у разі подання платником податків платіжного документа на перерахування суми податкового зобов’язання у останній день терміну сплати після закінчення операційного часу роботи банку, перерахування коштів до бюджету відбудеться на наступний робочий день. Таким чином, узгоджена сума податкового зобов’язання буде сплачена до бюджету з порушенням встановленого граничного терміну сплати податкових зобов’язань.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, платник податків притягується до відповідальності, передбаченої статтею 126 ПКУ.
