Нагадаємо, що 15 вересня Мінфін вперше оприлюднив робочу версію законопроекту щодо внесення змін до ПКУ, а через тиждень доопрацював та опублікував її для повторного обговорення. Законопроект має набрати чинності з 01.01.2017 р.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є покращення інвестиційного клімату в Україні, зокрема, за рахунок спрощення адміністрування податків. Розглянемо, яку саме адміністративну реформу щодо стягнення податків пропонує Мінфін?
Мінфін замість ДФСУ
Першим кроком адміністративної реформи є новий поділ функцій і прав між ДФСУ та Мінфіном. Тому було суттєво змінено редакцію п. 19-1 ПКУ та ст. 20 ПКУ, а також зявився новий п. 19-2 ПКУ, який повністю присвячений функціям Мінфіну. Зокрема, ними передбачено:
1) Переведення всієї методології на Мінфін.
У органів ДФС відібрали право узагальнювати практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати ЄСВ, розробляти проекти нормативно-правових актів з цих питань. Таке право наразі матиме Мінфін. Тому, зокрема, порядки адміністрування податків, бюджетного відшкодування ПДВ, процедури технічного супроводження баз даних, порядок обліку платників податків тощо, складати і затверджувати буде саме Мінфін (очікуємо нової хвилі «перезатвердження» старих нормативних актів, які складалися центральним податковим органом).
2) Адміністрування всіх баз даних Мінфіном.
Тобто ДФСУ тільки збиратиме інформацію щодо нарахування та сплати податків, а використовуватиме цю інформацію саме Мінфін. І саме Мінфін забезпечуватиме іншим державним органам у встановлених законом випадках доступ до інформації з таких баз даних.
3) Нова структура ДФС: перевірочна робота на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісне обслуговування платників податків. Тому права контролюючих органів, зазначені раніше в п. 20.1 ПКУ, з 01.01.2017 р. державним податковим інспекціям більше не належатимуть.
Як це вплине на платників податків?
Якщо законопроект буде прийнято, то платникам податків доведеться звикати до нових правил гри, урізаних функцій податківців та розширених прав у фахівців Мінфіну.
Між інших змін передбачається, що:
- рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік прийматиметься фахівцями Мінфіну (а не податківцями, як раніше);
- до функцій органів ДФС належатимуть надання індивідуальних податкових консультацій та інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС. Узагальнюючі податкові консультації, які можуть використовувати усі платники податків, складатиме Мінфін.
Але органи ДФС вищого рівня, ніж ДПІ, отримують дещо більші контролюючі права, ніж раніше. Зокрема, згідно із оновленою редакцією п. 20.1 ПКУ, вони отримають право:
- звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду щодо погашення податкового боргу у разі ухилення боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов'язань;
- звертатися до суду щодо зобов’язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган.
Електронний кабінет платника податків
Все більшу вагу набиратимуть електронні сервіси, які податківці надаватимуть платникам. Зокрема, законопроектом передбачено, що:
1) План-графік документальних планових перевірок має оприлюднюватися на сайті ДФС та публікуватися в офіційному виданні ДФС.
2) У 2017 році має відбутися запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (про який створюється ст. 42-1 ПКУ). Це передбачає доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом тощо.
Зверніть увагу: електронний кабінет працюватиме постійно (24 години кожного календарного дня) за винятком годин, які необхідні для його технічного обслуговування. При цьому проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється.
3) В 2017 році очікується запровадження листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі, виключно засобами електронного зв'язку (!).
Під таке «листування» потрапило і надсилання платнику податків запитів про надання інформації з питань податкового обліку, та повідомлень-рішень про сплату грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом або податкових вимог про наявність податкового боргу, тощо.
На виконання цього оновлено ст. 42 ПКУ. Для організації такого електронного документообігу, згідно із новим п. 45.3 ПКУ, платник податків, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії в електронному вигляді, повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.
Передбачено ст. 42 ПКУ і випадки, коли платник не отримав електронного листа (повідомлення, документу) або бажає отримати його копію саме в паперовому вигляді.
Якщо платник податків не здійснює вхід до електронного кабінету протягом 48 годин (не враховуючи вихідні та/або святкові дні), з електронного кабінету автоматично відправляється квитанція у текстовому форматі про відсутність доставки документа платнику податків. Копія такого документу в паперовій формі надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення наступного робочого дня, що слідує за днем отримання квитанції про відсутність доставки документа в електронний кабінет, або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Видаватиметься паперова копія такого документу (звісно, завірена оригіналами підписів та печаткою контролюючого органу) і на вимогу платника податків - протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги.
Порядок подання звітності
Оновлено визначення того, що ж таке «податкова декларація». Тепер враховані усі варіанти (і визначення податку за себе, і звільнення від оподаткування, і нарахування податків при виплаті доходів іншим особам)!
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) за оновленим п. 46.1 ПКУ - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків) щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Різні «дрібні» зміни-нюансів складання та подання податкової звітності, теж справляють враження, зокрема:
- Фінзвітність, яка платниками податку на прибуток в 2016 році подається разом із декларацією з податку на прибуток, у 2017 році отримає статус додатку до такої декларації, а отже стане її невід'ємною частиною. Тож, неподання такої фінзвітності означатиме, що не була подана сама така декларація!
- Ті, хто подають податкову звітність в електронній формі (тобто, уклали із податківцями відповідний договір, а не тільки ті, хто зобов’язаний це робити) усі додатки до поданих декларацій матимуть подавати теж виключно в електронній формі!
Але для них є і приємний сюрприз. За оновленим п. 49.3 ПКУ, єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, в тому числі, але не виключно, у зв’язку із закінченням строку чинності сертифіката відкритого ключа за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
- До обов’язкових реквізитів податкової звітності включили інформацію про додатки, які додаються до податкової декларації. А отже, ті форми, які таку інформацію наразі не містять, теж будуть оновлені.
Податкові консультації
Крім розподілу функцій між Мінфіном і органами ДФС щодо надання консультацій, зазначених вище, оновленою ст. 52 ПКУ:
- визначено обов'язкові реквізити запиту на індивідуальну податкову консультацію (зараз такий запит подається у довільній формі);
- подовжено строк складання (надання) індивідуальної податкової консультації. Зараз це 30 днів з дати отримання звернення (запиту) від платника, а буде 35 днів. Крім того, керівник органу, який цю консультацію надає, може наказом подовжити цей строк ще не більше ніж на 10 днів;
- встановлено, що узагальнюючі податкові консультації розміщуватимуться на сайті Мінфіну, протягом 5 днів з дати їх надання.
Як і раніше, індивідуальні податкові консультації поширюватимуться виключно на тих осіб, яким вони надані, а узагальнюючі – на усіх платників податків. Але, за оновленою редакцією ст. 53 ПКУ, у разі якщо положення індивідуальної податкової консультації суперечитимуть положенням узагальнюючої податкової консультації, то застосовуватимуться положення узагальнюючої податкової консультації.
Встановлено новою ст. 53 ПКУ і таку норму: платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ. Тобто ПКУ буде чітко встановлено, що, якщо при перевірці буде встановлено, що отримана податкова консультація не відповідає нормам ПКУ, або пізніше була змінена або скасована, то штрафні санкції (та інші види відповідальності) до платника застосовуватися не будуть. А ось донараховану суму податку сплатити він все ж таки буде повинен.
Однак це норми, які діятимуть з 01.01.2017 р. А яка ж доля податкових консультації, наданих раніше?
Згідно з оновленим п. 39 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, індивідуальна податкова консультація, надана у письмовій або електронній формі до 31 грудня 2016 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, вчинені з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (включно). А з 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана у письмовій або електронній формі до 31 грудня 2016 року (включно), не підлягає застосуванню.
Камеральні перевірки
Відсутність в ПКУ чітких норм щодо предмету та строків проведення камеральних перевірок вже зараз призводить до того, що акти таких перевірок платники отримують значно пізніше подій, за якими вони складаються.
Тому, як Мінфін і обіцяв, оновленим пп. 75.1.1 ПКУ визначено, що, крім інформації, наданої платником податків у податковій звітності, даних систем електронного адміністрування певних податків тощо, предметом камеральних перевірок може бути також:
- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків),
- своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі та/або розрахунків коригування до податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.
Новим п. 76.3 ПКУ встановлюються загальні граничні строки проведення будь-яких камеральних перевірок:
- камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;
- камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Слід зазначити, що законопроектом передбачаються зміни і до порядку та строків проведення й інших видів перевірок, а також наслідків цих перевірок. Але оскільки такі зміни містять великий обсяг інформації, подекуди вони носять лише «косметичний» характер і, можливо, не всі вони «доживуть» до остаточної редакції змін до ПКУ. Як тільки ці зміни приймуть остаточну форму - проаналізуємо їх в окремому матеріалі.
Податкова поліція замість податкової міліції
Законопроектом передбачено ліквідацію податкової міліції та створення нового органу – Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом.
Тому розділ XVIII-2 «Податкова міліція» з ПКУ виключається. Проект Закону «Про Фінансову поліцію» в ВРУ вже є, із ним можна ознайомитися тут>>
****
Читайте також: