Оскільки цей законопроект має на меті внесення змін до ПКУ з 01.01.2017 р. і вже іноді називається «податковою реформою-2017», спочатку дамо відповідь на два запитання, які дуже цікавлять частину наших читачів.
Доля сільськогосподарського спецрежиму з ПДВ
Чого чекати у 2017 році, залишається спецрежим чи ні? Виходячи з цього законопроекту, ні. Є норма пп. 4 п. 2 підр. ХІХ ПКУ, за якою з 01.01.2017 р. дія статті 209 ПКУ припиняється (через її виключення з ПКУ). І жодних змін щодо цієї норми в коментованому законопроекті немає.
В ПКУ згадки про колишню ст. 209 ПКУ залишаться (зокрема в п. 200-1.2 ПКУ, який говорить про розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ). Але, на жаль, це «мертві» норми, а нових перехідних норм, пов’язаних із закриттям спецрахунків для колишніх спецрежимників та відповідей на решта їх запитань, законопроект не містить. Тобто знову доведеться чекати на роз’яснення контролюючих органів.
ПДВ та платники єдиного податку
Друга частина платників, яких кожного року Мінфін обіцяє узяти в «залізні рукавиці», це платники єдиного податку. Чи змінилися правила щодо сплати ПДВ для них?
Ні, незважаючи на думку деяких експертів, говорити про заплановане руйнування спрощеної системи оподаткування в 2017 році зарано.
Реєстрація платниками ПДВ для "єдинників" у 2017 році зберігається добровільною. Щоб стати платником ПДВ, "єдинник" має сам обрати ставку, яка передбачає сплату ПДВ. Або перейти на загальну систему оподаткування.
Далі розглянемо зміни, які зацікавлять якщо не всіх, то більшість платників ПДВ.
Зміни в об’єкті та базі нарахування ПДВ
На перший погляд, тут зміни нецікаві.
Так, з 01.01.2017 р. операції з безоплатної передачі товарів будуть «офіційно» вважатися об’єктами оподаткування ПДВ (оновлений п. 185.1 ПКУ). Але і зараз податківці успішно доводять, ґрунтуючись на визначенні постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), що безоплатна передача є об’єктом оподаткування ПДВ.
Також перефразована підстава для визначення бази оподаткування ПДВ вживаних товарів для постачальників, які придбають вживаний товар у незареєстрованих платниками ПДВ осіб. Позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів буде базою оподаткування вже не тільки в межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, а за договорами передання або переходу права власності на вживаний товар. Але це зацікавить тільки таких продавців.
Та є зміни, на які варто звернути увагу.
По-перше, законотворці вирішили поширити норму абз. 2 п. 189.9 ПКУ на запаси. Що це означатиме?
Зараз за цієї нормою не вважається постачанням з метою оподаткування ПДВ основні виробничі або невиробничі засоби, які ліквідуються:
- у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;
- в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів;
- при цьому платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
За законопроектом таку ж можливість ненарахування ПЗ з ПДВ платник податку може використати, наприклад, в разі псування товарів, або і просто, якщо він вирішив утилізувати залишки товарів, які він не бажає далі зберігати! Зараз при цьому слід визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, оскільки такі товари не було використано в межах господарської діяльності платника податку (тобто діяльності, яка спрямована на отримання доходу). Якщо ж зміни до п. 189.9 ПКУ будуть внесені, такому платнику податку достатньо буде мати документ про знищення цих товарів або їх утилізацію (наприклад, вивезення до звалища відповідною службою), і ПЗ з ПДВ можна буде не нараховувати. Обов'язку подання такого документу до ДПІ в строки, встановлені для подання декларації з ПДВ в періоді, в якому відбулося таке списання, ПКУ не встановлено. Достатньо надати його, наприклад, при документальній перевірці.
Оподаткування операцій з фінансового лізингу
Такі операції «офіційно» стають об’єктом оподаткування ПДВ (через зміни до п. 185.1 ПКУ). Це правка технічна, адже і раніше такі операції вважалися поставкою.
Проте з об’єкту оподаткування ПДВ виключено операції з переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора), із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу. Тільки за умови, якщо лізингодавцем (первинним кредитором) при передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу були нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку (оновлений пп. 196.1.5 ПКУ).
Податковий кредит з ПДВ
Підстави та періоди виникнення податкового кредиту (далі - ПК) з ПДВ залишаються без змін. Але зверніть увагу: змінюються строки, протягом яких покупець може скористатися ПК за «старою» податковою накладною (далі - ПН)!
Передбачається, що право на ПК протягом 365 к.д. зберігається за покупцем-платником не тільки з дати складання ПН, а й з дати складання розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі - РК).
Тобто з 01.01.2017 року складання РК до ПН фактично подовжує строк, протягом якого покупець може користуватися правом на ПК за такою ПН. Наприклад, якщо ПН була складена 01.01.2017 р. (і своєчасно зареєстрована в ЄРПН), покупець зможе відобразити ПДВ, зазначене в ній у складі ПК протягом 365 днів з дати її складання. Але якщо 01.04.2017 р. до такої ПН складається РК, то у покупця строк використання ПК з ПДВ за такою ПН збільшується на три місяці. Тобто використати право на ПК за такою ПН на підставі РК можна буде до 01.04.2018 року!
Щоправда, наразі важко зрозуміти, в яких випадках така новація буде дійсно позитивною для покупців, адже РК ніколи не складається просто так і часто зменшує суму ПК з ПДВ. На нашу думку, йдеться про випадки виправлення помилок в ПН, за якими сума ПДВ не змінюється або збільшується, та/або збільшення ПК з ПДВ внаслідок збільшення цін на товари/послуги.
А ось для платників з касовим методом строк користування ПК збільшено однозначно: він буде зберігатися протягом 365 (а не 60, як зараз!) к.д. з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Крім того, статтю 198 ПКУ доповнено новим пунктом 198.7, за яким сума від’ємного значення з ПДВ, що підлягає зарахуванню до складу ПК наступного (звітного податкового періоду) платника, що реорганізується шляхом приєднання або злиття з іншим платником ПДВ, підлягає перенесенню до складу ПК правонаступника у періоді наступному після підписання передавального акту.
Податкова перевірка за скаргою на контрагента
Очікувано – в умовах СЕА ПДВ жодного права на ПК (або зменшення ПЗ) на підставі скарги на постачальника або покупця не буде. Але коментованим законопроектом в деталях розписується вдповідальність, що передбачена для порушника, який припускається помилок в ПК/РК або порушує строки їх реєстрації в ЄРПН.
Передбачається збільшити до 90 к.д. (зараз 15 к.д.) період, протягом якого податківці на підставі скарги покупця (постачальника) мають проводити позапланові перевірки.
За результатами такої перевірки контролюючий орган приймає рішення про донарахування суми ПЗ з ПДВ та/або про необхідність складення та реєстрації податкової накладної в ЄРПН або виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів ПН. Про це такому платнику буде вручатися податкове повідомлення-рішення.
Платник податку протягом 10 к.д. з дня узгодження податкового повідомлення-рішення повинен:
- скласти відповідну ПН та зареєструвати в ЄРПН, а у разі виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів ПН, скласти РК до такої ПН та надати його платнику податку-покупцю для реєстрації в ЄРПН;
- а також скласти відповідну ПН та зареєструвати її в ЄРПН.
Отже, офіційно, скарга на контрагента-порушника не тільки призведе до перевірки і штрафів для нього, а й до права на ПК (або зменшення ПЗ) у того, хто таку скаргу подав. Щоправда, не напряму, а після виконання порушником приписів від перевіряючих.
Порядок складання і реєстрації ПН/РК
Зміни в цьому питанні кардинальні.
Обов’язкові реквізити ПН та РК зміняться тільки в частині коду УКТ ЗЕД. Але як!...
Спочатку – косметична правка: замість цілого коду УКТ ЗЕД, в ПН/РК потрібно буде зазначати його перші чотири цифри.
А далі – дві важливі зміни з 01.01.2017 р.:
1) Код УКТ ЗЕД потрібно буде зазначати для усіх товарів (а не тільки імпортних та підакцизних, як до цього)!
Зверніть увагу, що товарами вважаються (пп. 14.1.244 ПКУ) матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Звісно, ми говоримо зараз про ті активи, щодо яких складаються ПН та РК. А отже ті, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ), не розглядаємо. А ось з поставками решта через цю ініціативу від Мінфіну, в 2017 році буде великий головний біль в бухгалтерів;
2) Для послуг теж треба буде зазначати перші чотири цифри коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Головний біль номер два для тих, хто радів, що надає послуги і ці коди його не стосуються.
Умовно позитивні зміни:
1) У разі здійснення звільнених від ПДВ операцій, незалежно від того, якою нормою ПКУ це встановлено, у ПН потрібно буде робити запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні норми ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПКУ.
Раніше таке правило було законодавчо встановлено лише для звільнення, передбаченого ст. 197 ПКУ, тому решта пільгових норм залишалися поза чіткими правилами складання ПН.
2) ПН та/або РК до неї, складені та зареєстровані після 1 січня 2017 року в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до ПК та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Сподіваємося, це поставить крапку у питанні, а який пакет документів має бути наданий покупцем перевіряючим для підтвердження його права на ПК за кожною ПН. Тепер офіційно – жодного.
3) Передбачено встановлення довгоочікуваної норми щодо права реєструвати ПН та РК до них протягом 365 к.д. з дня їх складання (а не 180, як це відбувається зараз).
4) Визначено нові граничні строки реєстрації РК та ПН залежно від дати їх складання. Так, з 01.01.2017 р. реєстрація у ЄРПН має бути здійснена:
- для ПН/РК до ПН, складених з 1 по 15 день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
- для ПН/РК до ПН, складених з 16 по останній день (включно) календарного місяця - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
Але й тут не обійшлося без «покращень». У разі порушення цих термінів застосовуються штрафні санкції. А в п. 120-1.1 ПКУ з 01.01.2017 р. передбачені зміни щодо застосування цих штрафів: вони застосовуватимуться щодо усіх ПН/РК, а не тільки тих, які мають надаватися покупцю!
Ліміт реєстрації ПН та РК
Тут цього разу обійшлося без великих змін.
Але п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вносить зміни, які напряму пов’язані як із розрахунком ліміту реєстрації, так і з поверненням надміру сплачених сум ПДВ з бюджету.
Зараз ситуація така: зайво сплачені суми ПДВ, згідно зі ст. 43 ПКУ, повертаються тільки на ПДВ-рахунок (при цьому ліміт реєстрації не збільшується, адже така операція поповненням ПДВ-рахунку згідно з п. 200-1.3 ПКУ не вважається). Далі, якщо платнику за його заявою ці кошти з ПДВ-рахунку повертаються на його поточний рахунок, значення ліміту реєстрації на суму такого повернення зменшується. Таке собі замкнуте коло, призване відбити бажання повертати будь-які переплати з ПДВ.
Законопроектом встановлюється спроба це коло розімкнути (ще й заднім числом). Щоправда, тільки щодо повернення сум ПДВ, надміру або помилково сплачених платником з його поточного рахунку безпосередньо до бюджету.
По-перше, як зазначається нижче, повернення таких коштів з 01.01.2017 р. відбуватиметься тільки на поточні рахунки платника ПДВ.
По-друге, передбачається встановити 10 р.д. після дати набрання чинності Законом (заплановано - теж 01.01.2017 р.) для збільшення зареєстрованим платникам ПДВ ліміту реєстрації ПН/РК на суму таких коштів, повернутих з бюджету платнику податку на рахунок в СЕА в період з 1 січня 2016 року до дати набрання чинності Законом.
Коригування ПЗ та ПК з ПДВ
Порядок коригування ПЗ та ПК з ПДВ залишатиметься майже без змін.
Але передбачається деталізувати порядок реєстрації РК до деяких видів ПН:
- РК, що передбачають збільшення ПЗ постачальника, складені платником податку до ПН, що складені до 1 лютого 2015 року, реєструватиме сам постачальник (незалежно від того, чи надавалася така ПН покупцю, чи ні);
- РК, що передбачають збільшення ПЗ постачальника, до ПН, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку (це ж які, цікаво?), реєструватиме сам постачальник (незалежно від дати їх складання);
- РК, що передбачають зменшення ПЗ постачальника та ПК отримувача, складені після 1 липня 2015 року до ПН, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, реєструватиме отримувач (покупець) товарів/послуг.
Як і раніше, РК, що складається до ПН, складеної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН самим резидентом - отримувачем (покупцем) таких послуг.
Пропорційний розподіл ПК з ПДВ
Колишня процедура пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і далі змінюється так, що від неї скоро залишиться тільки назва ст. 199 ПКУ.
Цього разу зміни вносяться в п. 199.5 ПКУ, яким передбачено коригування сум такого перерозподілу за наслідками року, в останньому звітному періоді. «Податковий кредит» в цьому пункті логічно замінили на «податкове зобов’язання» з ПДВ, адже саме воно нараховується зараз внаслідок процедур, передбачених п. 199.1 ПКУ. І саме воно коригується (за необхідності) за підсумками такого року. Результати перерахунку сум ПЗ з ПДВ, як і у 2016 році, будуть відображатися у податковій декларації за останній податковий період року.
Розрахунки з бюджетом щодо ПДВ
В оновленому п. 200-1.2 ПКУ підкреслюється для тих, хто ще не знав: розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з рахунків в цій системі, крім випадків, передбачених ПКУ. Що ж це за випадки такі?
Зверніть увагу: за оновленим п. 87.1 ПКУ, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ (за винятком податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в СЕА ПДВ.
Таке подвійне заперечення фактично означатиме, що кошти з ПДВ-рахунку списуватимуться для погашення податкового боргу з ПДВ, як і раніше, по мірі їх зарахування від платника податку. Але таке погашення буде обмежено певною датою виникнення боргу. Борги, які виникли до 01.07.2016 р., з ПДВ-рахунку не погашатимуться. На нашу думку, це означатиме, що борги, старіші за цю дату, платнику ПДВ доведеться сплачувати з поточного рахунку.
Повернення надміру або помилково сплачених коштів
Якщо в платника ПДВ на момент подання декларації є «зайві» кошти на ПДВ-рахунку (в сумі, яка перевищує суму податку до плати у бюджет, визначеній в цій декларації), платник має право подати заяву і повернути ці кошти на свій поточний рахунок. В бюджет ці «зайві» кошти з 01.01.2017 року, навіть за заявою платника, більше не перераховуватимуться (оновлений п. 200-1.6 ПКУ).
Як передбачається змінами до п. 43.4 ПКУ, надміру сплачені до бюджету кошти з рахунків в СЕА ПДВ будуть повертатися виключно на такі рахунки в СЕА ПДВ.
А ось суми ПДВ, перераховані до бюджету безпосередньо з поточних рахунків платника податку, відкритих у банках, не зараховуються в рахунок сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податку (крім випадків, передбачених ПКУ) і підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, у порядку, встановленому ст. 43 ПКУ.
Зверніть увагу: помилково/надміру сплачені суми ПДВ не будуть зараховуватися для погашення податкового боргу за іншими платежами до бюджету (відповідні зміни вносяться до пп. «б» п. 87.1 ПКУ). Не є джерелом погашення податкового боргу за іншими податками і суми залишку на ПДВ-рахунках. А ось суми непогашеного бюджетного відшкодування з ПДВ, як і раніше, можуть бути джерелом сплати інших податків (на підставі заяви платника).
Бюджетне відшкодування
Погравшись у ведення двох реєстрів щодо бюджетного відшкодування з ПДВ Мінфін вирішив повернути ведення єдиного реєстру. Відповідні зміни будуть внесені до п. 200.7 ПКУ, а також буде виключено п. 200.20, 200.21 ПКУ.
Також з ПКУ виключаються норми п. 200.19, в яких зберігалися застарілі критерії відбору платників ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування за одним із незрозуміло для чого створених реєстрів!
Отже, в тих, хто в 2017 році претендуватиме на бюджетне відшкодування, остаточно залишаться лише ті обмеження, які встановлені пп. «б» п. 200.4 ПКУ, а саме:
- суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або в бюджет, в попередніх або у звітному періоді;
- сума заявленого бюджетного відшкодування не може бути більшою за залишок суми податкового боргу та ліміту реєстрації ПН/РК на момент подання декларації з ПДВ, у якій міститься ця заява. Тобто, якщо є від’ємне значення з ПДВ, спочатку за його рахунок погашаємо борг з ПДВ перед державою, а вже що залишиться, можна і повернути. Але в межах ліміту реєстрації, визначеного за п. 200-1.3 ПКУ.
Щодо єдиного Реєстру, за яким відбуватиметься бюджетне відшкодування, тенденції зберігатимуться минулорічні:
- порядок його ведення затверджуватиме КМУ;
- дані з реєстру мають бути прозорими і оприлюднюватися на веб-сайті ДФСУ.
Крім змін до постійно діючого порядку бюджетного відшкодування, додано і кілька тимчасових. І це зрозуміло, адже коли ще КМУ затвердить порядок дії нового єдиного Реєстру для відшкодування ПДВ, а що робити із вже поданими, але не погашеними заявами?
Для вирішення цього питання, у підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ буде включено новий п. 48. Ним встановлюється, що протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності цього Закону, відбудеться формування нового Реєстру з колишніх двох - в хронологічному порядку надходження заяв до них.
Останнє, на що слід звернути увагу, це документальні перевірки для отримання бюджетного відшкодування - будуть вони в 2017 році чи ні?
Зараз, згідно з п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, як правило, не проводяться.
Виключення в 2016 році встановлені лише, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
- з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спецрежим оподаткування за ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року.
У разі прийняття законопроекту, в 2017 році коло потрапляючих під такі перевірки розшириться: вони будуть проводитися також у платників ПДВ, яких звільнено від оподаткування ПДВ відповідно до п. 38 підпрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Наостанок зауважимо, що законопроектом також розглянуто питання розширення функції "Електронного кабінету платника податків". Зокрема, і щодо отримання інформації з СЕА ПДВ. Але про це ми поговоримо в окремій статті.
****
Читайте також:
- Податок на прибуток у проекті податкових змін від Мінфіну;
- Єдиний податок: аналізуємо проект податкових змін від Мінфіну;
- ПДФО в проекті податкової реформи від Мінфіну;
- Акциз та податок на майно - в проекті податкових змін від Мінфіну.