Ніна Южаніна: "Данилюк взагалі відійшов від вирішення державницьких завдань і зараз більше займається політикою"

Я, як голова комітету з питань податкової політики, в деталях не була ознайомлена з законопроектом про створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Лише час від часу вивчала презентаційні матеріали, які роздавав міністр фінансів. І тільки нещодавно мої помічники принесли текст документу. Тоді ми почали його концептуально вичитувати.

Проте, вже сьогодні можу сказати, що законопроект не містить відповідей на більшість логічних питань, які виникають у контексті створення нової правоохоронної структури. Є лише загальні фрази. Наприклад, основне завдання СФР – забезпечення безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які мають суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції і витоку капіталу та іншим негативним явищам, що уповільнюють темпи економічного зростання.

Це - загальні формулювання, вони не дають розуміння, які саме види фінансових правопорушень належатимуть до компетенції СФР. Адже нова служба має об’єднати три структури – департаменти з боротьби з економічними злочинами в СБУ, Національній поліції і податкову міліцію.

До тих пір, поки ми чітко не випишемо, якими видами правопорушень буде займатись нова служба, ми не зрозуміємо діяльність нового органу. Наведу такий приклад. У підзвітності Національої поліції - понад 100 статей Кримінального кодексу. І скільки з них переходять до нової служби, має визначити закон про створення СФР. Але у відповідному законопроекті нічого не сказано.

До речі, чи регламентована передача справ від податкової міліції до Служби фінансових розслідувань?

Це ще одне питання, яке я хотіла поставити авторам законопроекту про створення СФР. Поки що у документі про це нічого не сказано. Взагалі, зараз податкова міліція працює у такому собі штучно створеному юридичному колапсі. Поміж рядків можна прочитати, що податкова міліція нібито має передати усі розслідування новоствореній Службі. А чи стосується це періоду до 1 січня 2017 року, чи всього періоду діяльності податкової міліції - аж до моменту створення СФР, мені не відомо. На початку року ми хотіли виправити технічну помилку щодо діяльності податкової міліції, однак багато депутатів стали цьому на заваді. Думаю, у майбутньому ця технічна помилка наробить багато шкоди.

Мабуть, чи не найважливіше питання – кому буде підпорядковуватися новий правоохоронний монстр. Проект закону дає відповідь?

Ви будете сміятися, але у законопроекті немає відповіді і на це вкрай важливе питання. Зараз документ містить формулювання про те, що діяльність СФР координується та спрямовується Кабінетом Міністрів України через міністра, визначеного положенням про Службу фінансових розслідувань. Я взагалі не розумію, як можна не врегулювати законом найголовніший принцип створення нової потужної правоохоронної структури.

Якщо хочете створити службу на рівні положення Уряду, то, будь ласка, створюйте. Але тоді вона не матиме статусу центрального органу виконавчої влади і буде підпорядкуватись Кабінету Міністрів. Я дуже багато чула про те, що це має бути демілітаризована служба. Ви теж про це чули?

Так. Навіть президент сказав, що це має бути більш аналітична служба, в якій працюють одні «ботани».

Тільки не треба президента чіпати. Ініціатором такого швидкого, непродуманого створення нової служби є саме міністр фінансів Данилюк. Його підтримав Гройсман. У цьому законопроекті сказано, що керівник служби, його заступники, керівники територіальних управлінь, старші детективи, детективи матимуть спеціальні звання. Тобто, це значить, що люди будуть в погонах. Але це зовсім не співпадає з тим, про що весь час говорилося протягом останніх трьох місяців. І таких білих плям, неузгодженостей, можна знайти безліч. Тому я більше не хочу коментувати цей законопроект.

Добре. Але мені не зрозуміло, чому певна кількість депутатів, наприклад, ваш заступник Журжій, так агресивно виступили за негайне створення нового органу. Вони пояснювали свої забаганки? Тобто, усі хочуть створити новий правоохоронний орган негайно, нашвидкоруч, хоча Міністерство фінансів не може підготувати нормальний проект закону…

У мене немає відповіді на це питання. Одне можу сказати, що за ці роки роботи в парламенті я зрозуміла дві речі: одна група людей – це є винятково «закоренілі популісти», які й не збираються розбиратися в суті питань, про які висловлюються. Інші депутати були налаштовані на конструктивну професійну роботу в парламенті, але згодом стали інфіковані загальною атмосферою популізму. Чому інфіковані? Для того, щоб висловити свою професійну точку зору, щоб її підтримали експерти та громадськість, треба дуже багато зусиль. У нас настільки наелектризоване суспільство, що зайвий раз цікавитися глибиною питання ніхто не хоче. Багато хто сприймає інформацію поверхнево, з перших слів, з перших речень будь-якого законопроекту. Дуже часто доводилося чути - оце ідея гарна, ми її підтримаємо, а ця - погана, треба її зарубати одразу.

І що – український парламент не має ніяких перспектив стати професійним?

Вади роботи Верховної Ради видно навіть неозброєним оком. Не випадково на початку 2016 року в Україні працювала місія, очолювана колишнім президентом Європейського парламенту Петом Коксом. За її підсумками було опубліковано рекомендації щодо реформування та трансформації українського парламенту, що дозволить народним депутатам працювати набагато професійніше. Однак більшість рекомендацій досі не реалізовано. Основна їх ідея – вся робота над законопроектами має відбуватися в комітеті. Треба, щоб на засідання комітету приходили не тільки його члени, а й представники інших комітетів, яких цікавить те чи інше питання і хто в ньому розуміється. Тоді законопроекти будуть напрацьовуватися професійно. А так, мені дають дві хвилини для оголошення думки комітету щодо законопроекту. Що я можу за цей час зробити? Тільки прочитати формально, яке рішення прийняв комітет. Можливо, я ще встигаю по суті сказати буквально декілька речень. І все. А якщо в залі знаходяться заангажовані депутати та ще й політичні опоненти, то вони можуть розвалити будь-який законопроект своїми емоційними закликами, гаслами і неправдою. І більшість в залі навіть не буде дослухатися до суті законопроекту. Тим більше зараз, коли пішли розмови про дострокові вибори, і деякі фракції, які грають в опозиційність, намагаються знищити будь-який проект закону.

Які, за таких умов, існують перспективи схвалення закону про створення СФР? Прем’єр-міністр каже, що за місяць він буде напрацьований і відправлений до Ради реформ, звідти – до парламенту.

Я процедуру подальшого просування цього законопроекту навіть не уявляю. Депутати не були залучені до його напрацювання і це буде найбільшою проблемою. Єдине: я не хотіла б, щоб цей законопроект був розписаний на мій комітет, бо не хочеться доопрацьовувати недолугі документи. Мені неодноразово доводилося це робити, але жодного разу вдячності за таку роботу не отримала. Тільки суцільна критика – і з боку активістів, і з боку колег. Це досить неприємно.

Як це вийшло з технічною правкою щодо податкової поліції?

У тому числі. Я не хотіла б, щоб під час політичних ігор загубили саме момент створення функціонально нового органу. І зробили його недосконалим, не таким, на який сподівається суспільство. Бо потім буде тяжко виправляти помилки.

До речі, про податкову міліцію. У мене зауважень до її робити, мабуть, більше, ніж у когось. Я постійно пишу листи, роблю запити, вказую на конкретні випадки. І майже в кожному з них підтверджується неправомірність дій податкової міліції. Тому їх роботу однозначно треба змінювати. Але мене дивує інше: навіть знаходячись під загрозою розформування, з величезною недовірою і антирейтингом, податкова міліція продовжує діяти старими методами.

Від податкової міліції давайте перейдемо до оцінки роботи Державної фіскальної служби. Наприклад, міністр фінансів вважає, що реформа ДФС ніби йде, але мало, що змінюється. За його словами, ДФС необхідний дуже серйозний струс. А ви як оцінюєте роботу фіскальної служби?

Складне питання. Мабуть, певні реформи відбулись. Скоротили людей, запровадили систему електронного адміністрування. Це значно покращило надходження до бюджету, зокрема, податку на додану вартість. З іншого боку, весь негатив, який є зараз у системі електронного адміністрування, припадає виключно на центральний орган державної фіскальної служби. Це явно їхнє недоопрацювання. Що стосується інших реформ, які вони проводили разом із Міністерством фінансів за рекомендаціями МВФ, то для мене вони не відчутні. Я їх не бачу. Можливо, внутрішні процеси якимось чином і змінилися, але вони не помітні ні для платника податків, ні для нас - комітету, який здійснює контроль за діяльністю ДФС.

Споконвічні зловживання з поверненням ПДВ – чи мінімізовані вони зараз?

Вони ще не мінімізовані. Я неодноразово намагалась пояснити міністру фінансів, що не треба говорити про те, що ми уже досягли величезного позитиву з відшкодування ПДВ. Він буде досягнутий, але лише під кінець року.

Чому саме під кінець року?

Тому що створення єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ще не означає, що всі платники в хронологічному і автоматичному порядку будуть отримувати податок на додану вартість. Тому що ДФС має обов’язково провести перевірку суми, яка заявлена до відшкодування. А це означає, що перевірка може продовжуватися до 30 днів. У когось вона завершиться за 10 днів, у когось - за 20, у когось - за 30. Через це вся хронологія не працює. Так, платник бачить реєстр, що він там є, але йому відшкодують ПДВ лише після перевірки.

Автоматичний і хронологічний порядок може запрацювати лише після того, коли перевірки не будуть зовсім проводитися. А це буде тільки після першого липня цього року, якщо у штатному режимі запрацює система блокування податкових накладних. Справа в тому, що в законодавство, останнім часом, внесли норму, згідно з якою єдиною достатньою підставою для формування податкового кредиту буде зареєстрована в системі електронного адміністрування податкова накладна. І ця норма запрацює з 1 липня. Таким чином, тільки через три місяці буде ситуація, коли платник реально матиме можливість в автоматичному режимі отримати відшкодування ПДВ.

Чи виграє бюджет від запровадження нової системи з повернення ПДВ?

Якщо система блокування податкових накладних запрацює, думаю, що бюджет однозначно виграє. Надходження від ПДВ значно зростуть. Принаймні, ми перестанемо спостерігати існуючі зловживання, пов’язані з перепродажем імпортного ПДВ. Іншого методу боротьби з накладними, які виписуються на сплачений на митниці ПДВ, я не бачу.

Система ще не запрацювала, а вже йде боротьба, хто буде контролювати реєстр повернення ПДВ. Скажімо, міністр хоче, щоб Мінфін контролював реєстр, оскільки, на його думку, працівники фіскальної служби можуть через IT-системи маніпулювати з ПДВ, щось дописувати або видаляти. І при цьому ніхто не може їх перевірити…

Коментувати заяви міністра - невдячна справа. Мені взагалі незрозуміло, для чого воювати за те, де технічно має знаходить реєстр – в ДФС чи Мінфіні? Хоча, щоб він знаходився у Міністерстві фінансів, міністру треба підтягнути та посилити у відомстві блок, який відповідатиме за адміністрування податків. Зараз податкова декларація і заява на відшкодування відображаються на ресурсах виключно Державної фіскальної служби. Якщо це можна зробити по-іншому – дай Боже міністру досягти своєї мети.

Скажіть, а схеми з перепродажем імпортного ПДВ давно існують?

Так, вони давно існують. Коли ми впроваджували систему електронного адміністрування, я навіть не здогадувалась, що ПДВ, заплачений грошима на митниці, потім можна «перевідвантажити» комусь. А це все тому, що у нас весь товар продається за необліковану готівку. Тобто, за готівку, яка не відображається в податковому і бухгалтерському обліку. І виходить, що товар, який вже проданий за реальні гроші, можна ще раз продати за безготівковий розрахунок офіційно, видати податкову накладну та зареєструвати. Цю операцію не можна заборонити - вона є легальною, оптимізаційною схемою, яка діє відповідно до чинного законодавства.

До речі, саме зараз відбувається шалена атака на реєстр. Бізнесмени намагаються зареєструвати максимально можливі суми податкового кредиту, перекупленого у імпортерів. Щоб провернути цю операцію, залишились лічені дні. З 1 квітня це буде зробити набагато важче – система блокування накладних запрацює у тестовому режимі. Повноцінно, нагадаю ще раз, - з 1 липня.

Такі маніпулювання характерні для всіх регіонів, чи тільки для Києва?

Більш характерно це для Києва – тут зосереджені найбільші платники податків. І саме у них є можливість і бажання «надути» найбільшу суму ПДВ, що, власне, вони й робили останні три місяці, як тільки Верховна Рада схвалила відповідну норму. Справа дійшла до того, що, щоб зробити заявку про неіснуючий ПДВ, нашвидкуруч реєструють юридичну особу, навіть не відкриваючи рахунки в банку, проганяють операцію і зникають. Після такої прогонки операції не знайдеш ні директора, ні головного бухгалтера, ні засновника компанії.

Про які суми йде мова?

Наприклад, у місті Києві, після започаткованого у квітні минулого року експерименту з блокування електронних договорів, питома вага схемного податкового кредиту в сумі податкових зобов’язань з ПДВ значно зменшилася — з 706 млн грн у березні до 131 млн грн у липні. Але як тільки стало відомо про те, що прийнято рішення про запровадження у 2017 році блокування ризикових податкових накладних, діяльність із формування схемного ПДВ дуже активізувалася, і протягом останніх декількох місяців цей показник у столиці раптово почав стрімко зростати — до 790 млн грн у грудні 2016 року, тобто, більш, ніж у п’ять разів. У січні та лютому 2017 року частка схемного кредиту також залишилася високою — 568 і 499 млн грн, відповідно, що може нести високий ризик фінансовій безпеці держави.

Невже подібним махінаціям важко протидіяти?

Крім блокування податкових накладних я не бачу більш ефективного способу протидії. Потрібно, щоб аналітичний департамент ДФС цілодобово відстежувати систему та аналізував податкові накладні. Наприклад, підприємство отримало капці, а випускає цемент. Накладна підозріла. Її автоматично заблокують для перевірки, і все.

Цілодобове стеження – це не жарт?

Ні. Як розповідають працівники ДФС, все найцікавіше відбувається після 21:00, коли вже немає працівників, які аналізують накладні. Саме з 21:00 до 24:00 відбуваються найбільші операції з розкрадання ПДВ.

Вам відомо, хто першим застосував схему з перепродажу імпортного ПДВ?

Коли у мене з’явилась відповідна інформації про нові схеми заробітку ПДВ, я одразу звернулась і до Генеральної прокуратури, і до голови ДФС Романа Насірова. Проте, результату звернень не бачу. Банально надали якусь відписку.

Але ж зрозуміло, що без колишніх або діючих працівників ДФС, які чудово знають систему, не обійшлося?

В цьому і найбільша загроза: у нас є велика кількість людей, які звільнені з ДФС, чи самі залишили посади через мізерну зарплату, які дуже часто стають ініціаторами чи організаторами таких процесів. Вони добре знають, як система працює.

До речі, про кадри. Можливо, цей фактор варто врахувати при формуванні Служби фінансових розслідувань? Щоб не вийшло, як з формуванням Національної поліції…

Я теж так вважаю. Про це написала у Фейсбуці. Так мені таке понаписували коментарях! Мовляв, Южаніна захищає злочинців.

Що відбулось з Національною поліцією? Звільнили звідти майже усіх спеціалістів. Тоді вони, знаючи усі тонкощі системи, маючи своїх інформаторів, очолили злочинні групи. Ще керівництво не знає, що відбулося, а злочинці вже про все поінформовані.

Ще раз зауважу – у Державній фіскальній службі працюють високоосвічені люди. Непродумане їх звільнення може мати зворотній ефект для держави. Особливо, коли їх знання та досвід використають злочинці. Наприклад, я знаю компанію, з рахунку якої було списано маже 100 мільйонів через систему електронного адміністрування. Тобто, зареєстрували від імені підприємства на чиюсь користь податкові зобов’язання і на свій розсуд використали весь податковий кредит, який був у платника. Керівництво від цього, буквально, в шоці. Але допомогти не можна - до цього часу не знайдено, хто це зробив.

Якщо вам запропонують очолити СФР – дасте згоду?

Так я ж без погонів! (сміється)

А якщо хтось дуже боїться, що Южаніна може очолити СФР?

Ну, якщо хтось боїться, тоді я подумаю!

Не можу не спитати про стосунки з міністрами фінансів – Наталкою Яресько чи Данилюком. Мені здається, що нема тісної співпраці міністерства з Комітетом з питань податкової та митної політики. Чи я є не правий?

Дійсно, так і є. Мені, звичайно, прикро, що я не змогла ні раніше ефективно працювати з Наталією Яресько, ні зараз з міністром Данилюком. Але не хочу і підлаштовуватися під когось. Мені здається, що я роблю правильно. Ні з ким не заграю, в тому числі, із громадською думкою.

А як оцінюєте роботу міністрів?

Пані Наталка була дуже продержавницька людина. Вона мала своє уявлення про фіскальну модель і винятково її дотримувалась. Данилюк, як на мене, взагалі відійшов від вирішення державницьких завдань і зараз більше займається політикою. Мабуть, він бачить своє політичне майбутнє не у виконавчій владі, а у великій політиці.

Після відомих подій з Романом Насіровим скажіть, тепер про розстрочку податкових зобов’язань для компаній можна забути? Тепер за такі дії можуть притягнути до кримінальної відповідальності?

Якщо чесно, навіть боюся з цього приводу щось коментувати. Хоча вся безглуздість статті 100-ої була очевидною. Занадто багато прав було у керівника Державної фіскальної служби. Завдяки членам комітету до цієї статті було внесено зміни. Тепер розстрочка до мільйона гривень без застави не може надаватися, більше мільйона - тільки за погодження з Міністерством фінансів.

Думаю, що ми повернемось до теми надання розстрочок, щоб детальніше вивчити цей інструмент і вирішити, на яких умовах ним можна користуватись.

Микола Бабич