Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 16.03.2017 р. №3558/М/99-99-15-02-02-14 нагадує, що пов’язані особи для цілей оподаткування – це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
Зокрема, для фізосіб – це чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування. Тобто батьки і діти (зокрема, мати і син) вважаються пов’язаними особами.
Пов’язані особи для юросіб – це, зокрема, коли одна і та ж юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юрособі у розмірі 20% і більше. Тобто, якщо дві пов’язані фізособи безпосередньо та/або опосередковано (мати через сина, а син через матір) володіють корпоративними правами юросіб у розмірі 20% і більше у кожній такій юрособі, то такі юридичні особи вважаються пов’язаними.
За наявності обставин, зазначених в абзаці першому пп. 14.1.159 ПКУ, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов'язаними особами.
При цьому податківці зауважують, що контролюючий орган в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.
