З початком впровадження електронного відшкодування ПДВ у бізнесу більше немає проблем із поверненням цього податку. Про це заявив в.о. голови ДФС Мирослав Продан 26 вересня.
«На сьогодні вже немає системної проблеми, яка існувала раніше, з відшкодуванням податку на додану вартість. 96% заявок відшкодовується протягом 30 календарних днів за результатами камеральних перевірок. Ми усунули людський фактор від цього процесу, усе відбувається автоматично», – зазначив Мирослав Продан.
Своєю чергою, позитивну ситуацію з отриманням бюджетного відшкодування ПДВ підтвердили і представники бізнесу. За їх словами, наразі всі заявлені кошти відшкодовуються вчасно та оперативно, водночас потребує вирішення питання із повернення заборгованих сум ПДВ, які були сформовані у попередні періоди.
Очільник ДФС звернув увагу присутніх, що частина заборгованої суми, яка склалася цього року до 1 квітня, зменшується динамічно.
З початку впровадження Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку, за деклараціями поданими до 01 квітня 2017 року, скорочено на 93,65 %, або майже на 14,3 млрд грн.
Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ – загальна заборгованість становила 15,3 млрд грн, то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн.
На 26 вересня цей показник вже становив 932 млн гривень. Сума заборгованості складається із сум: 756,9 млн грн, по яким тривають оскарження, та 121,3 млн грн, по яким наявні заперечення правоохоронних органів.
Наразі проводиться робота з правоохоронними органами, за застереженнями яких суми були заблоковані, для можливого повернення їх платникам.
«Ми проводимо інвентаризацію заборгованих сум, звертаємося до наших колег з інших органів влади для з’ясування ситуації із цими заблокованими коштами», – розповів Мирослав Продан.
Окремим питанням залишається відшкодування ПДВ згідно з тимчасовим реєстром (за періоди до 01.02.2016 р.). Реалізація більшої частини невідшкодованих сум ПДВ наразі не залежить від ДФС (справи в судах). Станом на 01.09.2017 р. така сума складає 4,7 млрд грн.
Під час зустрічі також наголошувалося на необхідності доопрацювання критеріїв автоматизованої системи моніторингу ризиків та блокування накладних. На думку бізнесу, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі автоматично має означати реальність проведених по ній операцій.
«Це ідеал роботи системи аналізу ризиків, до якого ми прагнемо – якщо накладна зареєстрована, пройшла всі етапи перевірки на відповідність критеріям, то і перевіряти немає чого. На сьогодні система працює ефективно, фіктивні накладні блокуються. Однак, враховуючи постійні пошуки махінаторів нових лазівок для обходу системи, ми маємо постійно їх контролювати та відповідно переглядати критерії для унеможливлення використання подібних схем в подальшому», – підкреслив Мирослав Продан.
Саме над цим в ДФС і працюють, ініціюючи відповідні зміни перед Міністерством фінансів України.
Поінформував Мирослав Продан і про ситуацію з поверненням переплат з податку на прибуток, що є актуальним питанням для бізнесу. Так, фіскальна служба, враховуючи побажання членів Інвестради, виступила з ініціативою закласти в бюджет на 2018 рік кошти для разового повернення переплат з цього податку. Водночас, враховуючи наявні ресурси, в ДФС вже скорочено суму переплат з 28,6 млрд грн до 14,4 млрд грн.
«Ми щоквартально зменшуємо суму переплат за рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток. Більше того, на сьогодні сплата податку наперед взагалі не розглядається як резерв для виконання планових показників», – наголосив Мирослав Продан.
Він також повідомив, що в ДФС зараз працюють над розробкою системи єдиного казначейського рахунку для всіх податків, що дозволить проводити взаємозарахування податків. Наразі цю ініціативу ДФС опрацьовує з Казначейством та іншими зацікавленими відомствами.
Під час зустрічі також порушувалися питання щодо деяких аспектів оподаткування ПДФО працівників підприємства, зокрема, членів профспілкових організацій та тих працівників, які в них не задіяні. Було вирішено звернутися до Міністерства фінансів з відповідним листом для врегулювання ситуації.
Крім того, враховуючи побажання бізнесу, буде опрацьоване звернення платників щодо законодавчої ініціативи, якою пропонується внести зміни до ст. 168 Податкового кодексу, зокрема, здійснювати сплату ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи. За пропозицією бізнесу, сплата має відбуватися за місцем, де створені робочі місця, як це є і зараз. Після аналізу питання відповідне звернення буде передано Міністерству фінансів України.
«Державна фіскальна служба відкрита до ініціатив бізнесу і у рамках своєї компетенції готова їх презентувати законотворцям після аналізу та опрацювання», – підкреслив керівник ДФС.