Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Наводимо інтерв'ю РБК-Україна з головою комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим – про економіку під час війни, інфляцію та курс гривні, бажаючих знизити податки, а також олігархів та корупцію на митниці.
– А щодо відшкодування ПДВ? Бізнес говорить, що з цим є проблема, зокрема за період з лютого по червень, аграрії вказували на ці проблеми. Можете пояснити?
– З лютого по червень ми не реєстрували податкові накладні, це було пов'язано з безпековими питаннями, система не працювала. І з 27 травня ми відновили реєстрацію податкових накладних. Перше відшкодування ПДВ було здійснено у перших числах червня. Зараз відшкодування ПДВ здійснюється більш-менш ритмічно і залежить не від податкової, яка подає реєстри до Казначейства, а від можливостей державного бюджету. Не завжди на це відшкодування фізично є гроші.
– Але борг перед бізнесом є?
– На сьогодні на виконанні Держказначейства перебуває ПДВ до відшкодування на суму близько 900 млн гривень. Ця заборгованість буде погашена найближчим часом. Заборгованість викликана саме фізичною відсутністю коштів, а не тим, що щось блокується в якихось механізмах відшкодування. Податкова відпрацьовує свооєчасно. Загальна сума, відшкодована у 2022 році, вже складає більше 50 млрд гривень.
– Щодо податків. Ідея повернення акцизу на пальне наче всіма у владі підтримана і, скоріше за все, буде реалізована. А щодо ПДВ – ставка поки залишиться 7%?
– Так, уряд пропонує відновити акциз, а ПДВ залишити на рівні 7%. Дуже суперечлива свого часу була ідея скасувати податки на пальне. Я тоді виступав категорично проти, але у команді було прийнято рішення скасувати.
Подальший розвиток подій підтвердив, що таким чином неможливо було врегулювати ціну. Вона все одно вийшла з-під контролю, виник дефіцит. Але так чи інакше, на сьогодні ситуація стабілізувалася, питання відновлення цих податків є актуальним. Нам необхідно фінансувати ті ж самі зруйновані інфраструктурні об'єкти. На це немає грошей, а цей акциз є джерелом фінансування таких об'єктів.
– Що буде з податком 2% з обороту? Чи буде якась тут корекція? Він залишиться для всіх?
– Податок 2% з обороту ми обіцяли до кінця воєнного стану і ми його залишимо до кінця воєнного стану. Дуже багато хто вважав, що на цей податок перейдуть виключно задля безмитного імпорту. Бо ця пільга надавалася саме цій категорії платників. Але ми бачимо, що після відновлення імпортних податків кількість платників 2%-го податку все одно збільшується.
На сьогодні вже майже 253 тисячі фізичних осіб-підприємців перейшли на цей податок, велика кількість юридичних осіб – на серпень 48 тисяч. Водночас, очевидно, що 2%-й податок – тимчасовий захід, така система є альтернативою до ПДВ і не може співіснувати з ним в межах однієї податкової системи.
– Що буде з податком 2% з обороту? Чи буде якась тут корекція? Він залишиться для всіх?
– Податок 2% з обороту ми обіцяли до кінця воєнного стану і ми його залишимо до кінця воєнного стану. Дуже багато хто вважав, що на цей податок перейдуть виключно задля безмитного імпорту. Бо ця пільга надавалася саме цій категорії платників. Але ми бачимо, що після відновлення імпортних податків кількість платників 2%-го податку все одно збільшується.
На сьогодні вже майже 253 тисячі фізичних осіб-підприємців перейшли на цей податок, велика кількість юридичних осіб – на серпень 48 тисяч. Водночас, очевидно, що 2%-й податок – тимчасовий захід, така система є альтернативою до ПДВ і не може співіснувати з ним в межах однієї податкової системи.
– Багато людей виїхали за кордон з початку вторгнення 24 лютого. Дехто поза Україною знаходиться півроку. Чи мають українці платити там податки?
– Це питання дуже важливе. Люди, які отримують гроші з України, тут з них утримується податок. Але якщо вони перебувають за кордоном більше півроку, то за законодавством податок має утримуватися й там. Виникає подвійне оподаткування. Проблема цього питання у тому, що на нього немає швидкого і простого рішення.
Цим питанням займався Мінфін, у нього були перемовини з OECD. Вони шукали складне комплексне рішення, щоб українці дійсно не сплачували податки двічі. Але на сьогодні це питання перебрала на себе перший віце-прем'єр – міністр економіки пані Юлія Свириденко, яка намагається вирішити його шляхом направлення листів до податкових служб іноземних країн.
Дуже сміливий та незвичний спосіб вирішення проблеми, врегульованої у семи десятках двосторонніх міжнародних договорів. Разом з тим, це, безумовно, просте і швидке рішення. Чи ефективне – дізнаємося скоро. Це питання зараз на ній, ми очікуємо від неї якнайшвидшого вирішення. Переконаний, що їй вдасться вирішити проблему сотень тисяч українців швидше і ефективніше, ніж це робив би Мінфін.
– Чому почали тільки зараз?
– Почали раніше, але повторюся – Мінфін йшов по складному, однак, на мою думку, вірному шляху. Він не є таким яскравим, який обрала перша віце-прем’єрка, але точно є результативним. З іншого боку, наразі нема жодної катастрофи. Податки за податковий період 2022 року сплачуються у 2023 році. Якщо у березні ми розраховували на те, що війна буде не затяжною, то це питання взагалі не виникло б як таке. А оскільки десь у травні-червні ми вже зрозуміли, що швидко не вийде, то Мінфін почав цим займатися, почав перемовини.
У чому проблема? У тому, що це питання регулюється двосторонніми угодами між країнами, і у кожну цю угоду треба вносити зміни. І якщо ти будеш вносити зміни в кожну угоду, то це займе 5 років, коли це питання вже нікому не буде потрібне.
Саме тому OECD запропонувало розробити комплексний інструмент автоматичного внесення змін до цих договорів. У них була така практика, були такі прецеденти. І Мінфін над цим працював, але Юлія Анатоліївна побачила інший шлях, взяла на себе цю відповідальність, і ми зараз очікуємо простого та швидкого рішення.
