Комітет ВРУ рекомендує вдосконалити оподаткування контрольованих іноземних компаній

Комітет ВРУ рекомендував прийняти законопроєкт №8137 про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній за основу. Про це повідомив Д. Гетманцев.

Нагадаємо, що законопроєктом пропонується:

1) надати можливість для платників податків подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії та розрахунок чистого доходу контрольованих іноземних компаній за звітний період разом із відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного,

2) уточнити критерії віднесення особи до переліку контрольованих осіб, зокрема:

• обмежено перелік пов’язаних осіб, що мають спільний контроль членами подружжя, неповнолітніми дітьми (в тому числі усиновленими) та/або особами, над якими встановлено опіку чи піклування, щодо яких таку фізичну особу призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою,
• уточено, що не вважаються контрольованими іноземними компаніями благодійні та громадські організації, а членство в них відповідно не призводить до визнання пластинка податків контрольованою особою, однак такі обставини мають бути документально підтверджені платником податків,

3) удосконалити процедури податкового аудиту щодо контрольованих іноземних компаній, зокрема:

• уточнити, в яких випадках та щодо якої інформації платника податків можуть надсилатись запити щодо стосуються контрольованих іноземних компаній,
• зменшити штрафи за несвоєчасне подання платником податків повідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою,
• уточнити підстави для проведення документальних позапланових перевірок з питань до тримання вимог ПКУ щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній,

4) спростити порядок розрахунку скоригованого чистого доходу іноземних контрольованих компаній, зокрема виключити окреме коригування за доходів та витрат контрольованої іноземної компанії за правилами «витягнутої руки» відповідно до процедур статті 39 ПКУ, та також як наслідок скасувати необхідність подачі відповідної документації з трансферного ціноутворення щодо контрольованих іноземних компаній;

5) уточнити, що юридичний чи фактичний контроль щодо контрольованих іноземних компаній визначається станом на 31 грудня відповідного календарного року.

Зверніть увагу: нещодавно Мінфін затвердив форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії, а також відповідні зміни до декларації з податку на прибуток.

Чинні норми законодавства щодо подання Звіту про контрольовані іноземні компанії та розрахунку суми скоригованого чистого доходу іноземних компаній, що мають були включенні до складу об’єкта оподаткування, за відповідний звітний період передбачають подання такої звітності разом із щорічними декларацією з податку на прибуток підприємств та декларацією за про майновий стан та доходи за такий рік.

Проте, як зауважили законотворці у пояснювальній записці до законопроєкту, на практиці у платників податків виникають значні труднощі щодо ефективного розрахунку відповідних показників, оскільки у багатьох юрисдикціях фінансовий рік, за даними якого формується фінансова звітність, не співпадає із календарним роком. Цей фактор також ускладнює підготовку аудиторським висновків, надання яких у майбутньому є підставою для звільнення контрольованої особи від необхідності подання первинних документів відповідної контрольованої компанії.

Як наслідок виникла потреба у понесені звітування по контрольованих компаніям на більш пізній термін. Наразі такий підхід вже закріплено законодавцем щодо визначення терміну першої подачі звіту про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік.

Крім того ряд норм, що врегульовають критерії віднесення платинка податків до категорії контролюючих осіб, є занадто обтяжливими та потребують уточнення. Також удосконалення потребують процедури податкового аудиту, з метою досягнення більшої чіткої їх проведення та кращої прогнозованості їх результатів для платника податків.

Прийняття законопроєкту, на думку його авторів, дозволить зробити процедури адміністрування розкриття інформації про контрольовані іноземні компанії більш простими та досконалими, що зрештою забезпечить кращий баланс між публічними та приватними інтересами.

У разі прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2023 року.