Не бачу резервів для збільшення оподаткування у наступному році.
Проте цього року зʼявився новий податок для банків, на який мало хто очікував. Поясніть, як приймалося це рішення.
Це оперативна реакція на певну аномалію – надприбуток банків у війну. Загалом такий податок – не наше нововведення. Аналогічний податок є в Італії, Іспанії, Чехії та Литві. У нас банки під час війни отримують надприбутки не від своєї звичайної діяльності, а через розміщення коштів у державні цінні папери. Цього року банки отримають прибуток – до 150 млрд грн.
Фінансування оборони зараз йде в пропорції 65% загальний фонд і 35% спеціальний фонд. По загальному фонду, за 10 місяців армія на 85% фінансувалась коштом податків, яких не вистачає навіть на оборону. Решта 15% – це неподаткові джерела доходів та запозичення коштом військових облігацій. Тому логічно, що частину надприбутків, які не мають звичайного економічного підґрунтя, треба розподілити для потреб армії.
Те саме стосується оподаткування для обмінників у 2022-му. Зараз обмінники за місяць платять у три рази більше, ніж за весь 2021 рік. Вони орієнтовно сплачують 21 млн грн податків на місяць, тоді як у 2021-му сплатили лише 7 млн грн по року.
Якщо виникатимуть такого роду аномалії, тоді включатимемося. Але сьогодні їх не бачу.
Закон про додаткове оподаткування банків ухвалили, фактично, з порушенням. Адже банки повинні віддати частину доходу за весь 2023-й…
Особисто я внутрішньо проти такого способу розвʼязання питання. Для мене це було складним рішенням. Але це була позиція МВФ. Два місяці з міжнародними партнерами йшли дискусії. Мінфін підтримав рішення МВФ, тому комітет з ним також погодився.
Чому виникла потреба піднімати акциз на автогаз? Коли це відбудеться?
Мінфін готує законопроєкт про уніфікацію ставок податків на паливо аналогічно до тих, що діють в ЄС. Мова йде про підвищення, але яке – питання до Кабміну.
У межах цього буде й дискусія про підвищення акцизу на автогаз. Сьогодні ставки бензинів та автогазу – непорівнянні й відрізняються у чотири рази.
Тричі законопроєкт виносили на Кабмін і тричі його повертали. Однозначної підтримки урядовців поки немає.
На початку війни парламент та уряд розмірковували над збільшенням військового збору до 3%. До цієї ідеї можуть повернутися?
Не знаю. Лідерство у цьому питанні має займати Кабмін. Фінансовий комітет це ініціювати не буде. Хоча б раз уряд має взяти відповідальність за нове оподаткування.
Один відсоток військового збору приносить бюджету 27 млрд на рік (тобто, у разі підвищення бюджет може орієнтовно отримати 81 млрд грн, – Forbes).
Цього року також йшли дискусії про запровадження акцизу на солодкі напої. Наскільки це реальна ідея?
Є аналоги цього акцизу у ЄС. Не виключаю, що законопроєкт може бути прийнятий. Але документ точно потребує додаткового обговорення та консультацій.
Наш комітет поки не обома руками підтримує це рішення. Адже його фіскальна ефективність низька (3-4 млрд грн на рік), а податкове адміністрування складне, адже мова йде фактично про введення нового акцизу.
Ще одна дискусія, яка тривала до війни – податок на преміальне споживання. Чи може парламент, чи уряд до неї повернутися?
Ще до війни відмовилися від цієї ідеї через те, що вона має низький фіскальний ефект. Теза про те, що багаті платитимуть за бідних, на практиці не має під собою жодного підґрунтя. Такий податок принесе бюджету кілька мільярдів гривень і аж ніяк не розвʼяже питання з фінансуванням видатків.
У нас є транспортний податок – це теж своєрідний податок на розкіш для власників дорогих і нових за віком автомобілів. Але надходження з нього досить малі – трохи більш ніж 100 млн грн, які сплачуються до місцевого бюджету.
