Данило Гетманцев, голова фінансового комітету ВР: Можливості впливу детінізації на бюджетні надходження - ₴500 млрд на рік, Укрінформ.
У Кабінеті Ьіністрів, парламенті та в експертному середовищі обговорюють варіанти залучення до бюджету додаткових сотень мільярдів гривень, яких цьогоріч не вистачає країні, щоб захищатися від ворога, забезпечувати соціальні виплати та розвивати національну економіку. Поміж імовірних кроків – підви
Думками із цього приводу, а також поглядами на реформування деяких державних інституцій в інтерв’ю Укрінформу поділився голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
- А що зараз із податковими надходженнями? Чи є тут іще резерви?
- Неабиякий потенціал ми бачимо у продовженні детінізації національної економіки. Загалом же можливості впливу детінізації на бюджетні надходження оцінюємо у 500 мільярдів на рік, але «одним ударом» із цим впоратися складно.
Стосовно поточних результатів роботи податкової, то вже йдеться про плюс у 53,3 млрд гривень надходжень від початку року. Якщо порівняти показники рік до року, то у 2024-му маємо збільшення надходжень у 1,5 раза. У тому числі надходження від ПДВ зросли на 48,8%, що значно перевищує інфляцію і вочевидь свідчить про те, що єдине джерело такого перевиконання – якраз зусилля з детінізації. Адже йдеться про значне збільшення цифр навіть у порівнянні з мирним 2021 роком, незважаючи на те, що обсяги економіки зі зрозумілих причин скоротилися.
Зміни помітні в обсягах надходжень від окремих галузей з традиційно високими ризиками перебування в «тіні». Наприклад, від виробництва і продажу алкоголю з початку року додатково до плану маємо 18,1% податкових надходжень. Обсяги легальної реалізації спирту етилового торік зросли на 30%. Зрозуміло, що люди не почали пити більше – ми втратили території, мільйони українців виїхали чи наразі залишаються на тимчасово окупованих ворогом територіях… Але обсяги офіційних продажів спирту зросли. Причина – саме детінізація галузі.
І це підтверджують інші цифри. Наприклад, податкова ефективність з ПДВ по лікеро-горілчаних підприємствах зросла з 4,5% у 2021 році до 6,16% зараз, у 2024ому. Скажімо, у Глобал Спірітс Груп (бренд «Хортиця») податкове навантаження збільшилося з 5,3% до 7,84%, у ЛВН лімітед («Немирів») – з 4,7% до 8,5%, на заводі «Гетьман» – з 0% майже до 14%. І це – показник того, що галузь виходить з «тіні».
Інший приклад – ювелірні вироби. Загальне податкове навантаження на галузь зросло в 2,2 раза рік до року.
Якщо говорити про пальне, то податкове навантаження у І кварталі становило 2 гривні на літр, тоді як у 2022-му було на рівні 1,12, а в 2023-му – 1,8 гривень. Тобто обсяг податків, які сплачуються з кожного літра, постійно зростає, що ми бачимо в розрізі фактично кожної великої автозаправної мережі. Чи той же тютюн: попри те, що стан справ на ринку все ще не такий, як має бути в цивілізованій державі, із колишніх 23% цьогоріч «тінь» зменшилася до 18%. І БЕБ, як я вже казав, схоже, взялося за цю галузь по-серйозному.
- А що з продажами електронної техніки? Бачив статистику, згідно з якою торік в Україні офіційно продали 240 тисяч iPhone, а нові користувачі зареєстрували в сервісах Apple майже мільйон пристроїв. Звідки різниця?
- Зараз ретельно відпрацьовуємо цей ринок. Ринок електроніки - є одним з найскладніших і потужних за своїм фіскальним потенціалом. Зміни, на жаль, все ще повільні, хоча певний результат уже є. Наприклад, можемо говорити, що податкові платежі за п’ять місяців цього року порівняно з минулорічними показниками зросли на один мільярд гривень, а податкове навантаження, податкова ефективність ПДВ – збільшилися з 1,35 до 1,59%.
Зрозуміло, цього недостатньо. На жаль, галузь характеризується тим, що величезний обсяг продукції перебуває в «тіні», продукцію імпортують незаконно. Також є великі багаті мережі і магазини, які продають електроніку через ФОПів, мінімізуючи податки. Податкова зараз активно бореться з такими схемами. Хочу звернутися до власників мереж з чітким меседжем: працювати, як раніше, ми не дозволимо. Всі працюватимуть або «в білу», або ж ніяк. Вже маємо 1,7 млрд гривень донарахувань по галузі внаслідок проведення контрольно-перевірочних заходів. І далі, як-то кажуть, буде… До речі, вдячний таким великим мережам: Комфі, Фокстрот, Алло, які почули державу і зупинили незаконні практики.
- Але ж незважаючи на певні зрушення і на ринках підакцизних товарів, і в оподаткуванні інших галузей, попри перевиконання планів податкових надходжень, вже зрозуміло, що цих грошей державі, яка воює (навіть з урахуванням міжнародної фінансової допомоги), не вистачить. Урядовці думають, як розв’язати проблему. Де вихід? Йдеться лише про підвищення податків чи й про потенційне увімкнення грошового друкарського верстата?
- Пройдімося по тих варіантах, які є «на столі». Перше джерело – це згадана детінізація. Вона відбувається, але її нинішніх темпів вочевидь недостатньо, щоб покрити дефіцит у 200 млрд гривень, який дуже скромно, як на мене, визначив Міністр фінансів. За моїми підрахунками, йдеться про суму, удвічі більшу.
Ще одне джерело – збільшення запозичень на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП. Але цей ресурс обмежений, потенціал таких запозичень майже вичерпано. Інший варіант – примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в облігації, це десь 150 млрд гривень, але вважаю це дуже поганим рішенням. «Надпоганий» шлях для пошуку ресурсу – це прискорена девальвація та емісія.
Ще одне погане рішення (на жаль, «хороших» фактично не залишилося) – це підвищення податків. Ми вже затвердили, рекомендувавши до другого читання, законопроєкт про підвищення до європейського рівня податків на паливо. Потенціал поступового підвищення акцизів у 2024-му – 2,7 млрд гривень на місяць. На розгляді в комітеті також законопроєкт про підвищення податків на тютюн.
Але це – не останні зміни. Очікуємо від Кабінету Міністрів пропозицій про те, як розв’язувати проблему тотального недофінансування. Остаточних варіантів наразі немає.
- Хоча на рівні інсайдів з’являється інформація про ймовірне збільшення військового збору до 5%, а ПДВ – до 23%.
- То на рівні інсайдів чи просто чуток. Ми не маємо права обговорювати це, доки не побачимо офіційних пропозицій від уряду. Ви чули прем'єр-міністра: питання підвищення податків на рівні КМ зараз не обговорюється. Мало того, обговорюють проєкти, які пов’язані з додатковими невійськовими видатками на кшталт підготовленої Міністерством економіки програми “кешбеку” за товари, вироблені в Україні.
Мені як людині, яка, повірте, дуже глибоко займається публічними фінансами і бачить всю картину, складно уявити, якими можуть бути джерела фінансування усіх цих проєктів. Але пропоную дати можливість Кабміну оприлюднити власне бачення наповнення бюджету. Тоді вже й коментуватимемо реалістичність запропонованих рішень.
- Але якщо гіпотетично говорити про підвищення податків як варіант?
- Можу лише одне сказати: швидко отримати кошти у необхідних для країни обсягах можна лише через зміни до основних податків, якими є ПДВ та військовий збір. Більше варіантів немає.
Якщо говорити про емісію, то це – я вже казав, – найгірший варіант. Бо емісія – це інфляція, вона, власне, є податком на бідних. Ми практикували емісію в 2022 році на суму 400 млрд гривень, що, серед іншого, спровокувало інфляцію у 26%. Зараз фінансова ситуація в країні, безумовно, краща, ніж першого року війни. Інфляція дуже низька – 3,3%, золотовалютні резерви – на історично високих рівнях. У Меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом можливість процедури бюджетної емісії передбачено – після консультацій між Мінфіном, НБУ та МВФ, якщо інші джерела покриття бюджетного дефіциту буде вичерпано. Але при цьому визначено і обмеження емісії – максимум 50 млрд гривень на квартал.
- Тобто потенційно – це 100 мільярдів до кінця року.
- Потенційно так. Але нам би не хотілося взагалі вмикати цей інструмент, бо він поганий, найгірший з-поміж усіх варіантів, які зараз.
- Але ж, зважаючи на чутки довкола відставки уряду, можна припустити, що законопроєкт про підвищення податків подасть старий Кабмін і піде у відставку, аби відтягнути на себе увесь негатив?
- У разі відставки Кабміну – у що я особисто не вірю, вважаючи це небезпечним рішенням, – всі законопроєкти, внесені цим урядом та ще не ухвалені Верховною Радою, вважатимуться відкликаними. І новий Кабмін буде змушений вносити свій проєкт з варіантом податкових змін. Тому «фінт» з перекладанням негативу навряд чи можливий. Та і я переконаний, що про негатив та рейтинги у нас в команді мало хто думає, коли йдеться про необхідні країні рішення.