Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики в базовому сценарії у 2025 році сконцентрується на імплементації законодавчих актів, необхідних для євроінтеграції та подальшого реформування українського законодавства, повідомив голова комітету Данило Гетманцев.
«Із урахуванням підтримки і допомоги партнерів на суму $38,3 млрд ми повністю готові пройти в 2025 році і поки що не бачимо ризиків... На 100% ми не відкидаємо (необхідності підняття податків – ІФ-У), але на 90% у нас усе має пройти нормально наступного року», – сказав він в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Голова комітету пояснив, що в ситуації продовження війни повністю виключити необхідність ухвалення нових законів про підвищення доходів не можна.
Детальніше коментуючи плани ухвалення законопроєктів у 2025 році, Гетманцев наголосив на необхідності імплементації директиви DAC-7 (Directive on Administrative Cooperation) – питання автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи з метою оподаткування.
«Друге – це імплементація директив у сфері протидії ухиленню від сплати податків: ATAD I (Anti-Tax Avoidance Directive) і ATAD II. Це впровадження нових інструментів, які існують на рівні Європейського Союзу щодо оподаткування прибутку та впровадження європейських правил GAAR», – додав він.
Важливим голова комітету також назвав доопрацювання та ухвалення рішення щодо електронного аудиту. «У нас є два законопроєкти ще довоєнні, але вони не підходять, ми їх не будемо ухвалювати в тому вигляді, в якому вони були внесені до Верховної Ради. На сьогодні податкова вже завершує розробку програмного забезпечення для подання так званого стандартного аудиторського файлу (SAF-T). Тестування відбудеться в березні», – описав він стан цього питання.
За словами Гетманцева, за результатами тестування в Раду буде внесено й ухвалено законопроєкти щодо SAF-T файлу, який має повністю змінити формат взаємовідносин між податковою і платниками податків, розкрити платників податків і прибрати фіскальний ухил у цих взаємовідносинах, імплементувавши стандарт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у цій сфері.
«На фінальному етапі спільно з експертами ОСЕР перебуває розробка проєкту закону щодо удосконалення правил трансфертного ціноутворення. Ми, власне, постійно вдосконалюємо ці правила, але на сьогодні ці наші норми в 39-й статті узгоджуються повністю з керівництвом ОЕСР 2010 року, тоді як уже є нові настанови 2022 року, які ми маємо реалізувати в нашому законодавстві», – повідомив також голова комітету.
Він додав, що в першому кварталі наступного року очікується також ухвалення законопроєкту про легалізацію криптоактивів та їхнє оподаткування, щонайменше в першому читанні, а, можливо, і в цілому.
«І ще одне – це встановлення чітких KPI для Податкової та Митної служб. Ми цього тижня внесли ці законопроєкти до Верховної Ради», – зазначив Гетманцев.
Стосовно митної справи, він повідомив, що Міністерство фінансів готує великий законопроєкт щодо подальшої імплементації митного кодексу ЄС у законодавство України.
«Щодо ринку фінансових послуг ми маємо ухвалити закон про Національну установу розвитку. Він уже готовий до другого читання. Ми маємо ухвалити закон про фінансову інклюзію – надати можливість надавати банківські послуги останньої милі. Необхідно також ухвалити закон про факторинг, запустивши ринок факторингу. Це мій законопроєкт, який тільки минулого тижня був зареєстрований у Верховній Раді», – зазначив голова комітету.
