10 червня відбулась експертна дискусія «Впровадження е-Акцизу: обговорення викликів і рішень» щодо впровадження електронної акцизної системи в Україні. Захід був організований Європейською Бізнес Асоціацією за участі бізнесу, експертних організацій та органів влади. Учасники заходу поділились результатами тримісячного тестування системи «е-Акциз» в тютюновій, алкогольній галузях і роздрібній торгівлі та обговорили необхідні кроки для збалансованого та ефективного переходу до нової системи.
Під час обговорення бізнес ще раз підтвердив свою підтримку впровадженню е-Акцизу, однак наголосив: система поки що не готова до повноцінного тестування, і компанії матимуть вкрай обмежений час на її впровадження.
Закон про електронну простежуваність набув чинності ще в липні 2023 року. Під час роботи над ним було досягнуто домовленостей, що бізнес матиме час на тестування системи з 1 березня 2025 року, щоб підготуватися до повноцінного запуску е-Акцизу з 1 січня 2026 року.
Водночас з 1 березня до тестування були готові тільки окремі елементи системи. Розробники е-Акцизу презентували план, який передбачає поетапне тестування окремих модулів, а завершення розробки системи та виправлення помилок заплановане до листопада 2025 року.
Антон ЄлісєєвPernod Ricard Україна зазначив: "Це не відповідає зобов’язанням держави створити можливості для повноцінного тестування системи з 1 березня 2025 року".
Він підкреслив, що бізнесу необхідно мати можливість належним чином протестувати нову систему – інакше це створить серйозні ризики для роботи компаній.
Наталія Фесюн, Укртютюн, зауважила, що з 1 березня відбувається не тестування ПЗ, а його активна розробка. Повноцінне тестування заплановане не раніше листопада 2025 року – фактично за два місяці до повного запуску системи. Для такої складної держсистеми, як е-Акциз, цього часу критично недостатньо. Крім того, бути технічно готовими мають не лише державні сервіси, а й усі учасники ринку – від виробників до роздрібної торгівлі. Варто усвідомлювати: будь-який збій у роботі системи з 2026 року означатиме втрати для бюджету. А оскільки тютюнова галузь – одна з ключових для наповнення держбюджету, з очікуваними надходженнями на рівні 140 млрд грн, таких ризиків потрібно уникнути.
Ірина Демцюра, Американська торговельна палата в Україні, також звернула увагу на недостатню технічну готовність системи та неповну нормативну базу, відсутність можливості належного тестування нововведень та незавершеністю нормативної бази. За оцінками, у разі збоїв в роботі системи після запуску, один день простою може призвести до втрат державного бюджету на рівні 400 млн грн.
Мирослав Лаба, Спілка українських підприємців, запропонував передбачити додатковий план дій на випадок непередбачуваного технічного збою системи, коли бізнес не матиме можливості повноцінно працювати з електронною системою е-Акциз. Без цієї страховки, можемо отримати значні збитки не лише для бізнесу, а й для державного бюджету країни.
Руслан Дубас, Ашан Україна, зазначив, що запровадження системи простежуваності підтримується учасниками ринку роздрібної торгівлі, адже це допоможе у боротьбі з нелегальним ринком. Водночас він наголосив на необхідності ініціювати діалог з розробниками та вносити зміни в закон, аби продовжити відведені наразі терміни тестування.
Учасники ринку підкреслили, що усі легальні виробники підтримують впровадження системи. Втім для її ефективного впровадження потрібно продовжити тестовий період та визначити це у відповідній законодавчій ініціативі, яка має бути ініційована та проголосована до жовтня цього року. Орієнтовний термін відтермінування, який озвучувався бізнесом – 12 місяців.
У відповідь на коментарі бізнесу з боку Міністерства цифрової трансформації України пролунала пропозиція запустити е-Акциз з 1 січня 2026 року в спрощеному форматі, без системи track&trace та паралельним використанням паперових марок, і перейти до повноцінної роботи системи з 1 липня 2026 року. Державна податкова служба повідомила, що необхідні роботи в зоні їх відповідальності для запуску системи будуть завершені до жовтня 2025 року.
Світлана МихайловськаЗаступниця директорки, Європейська Бізнес Асоціація наголосила: "Бізнес підтримує цифровізацію, і в інтересах доброчесних компаній, щоб ця система запрацювала".
Однак щоб і бізнес, і державні органи встигли повноцінно підготуватись до її запуску, необхідний достатній час на тестування усієї системи, а не тільки окремих модулів, усіма учасниками ринку.
Зі свого боку Ярослав Железняк, Заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив про готовність ініціювати необхідні законодавчі зміни, щоб бізнес мав відведений законодавством час для тестування на практиці. Бізнес-асоціації підготують та передадуть на розгляд народним депутатам пропозиції щодо врегулювання цієї ситуації та сподіваються на відповідну підтримку також і з боку Уряду.
Асоціація щиро вдячна представникам компаній та державних органів, залучених до дискусії. Дякуємо учасникам ринку – асоціаціям та експертам – ACC, Укртютюн, УФРА,