Акцизний склад для палива: коли та як його треба влаштовувати?

Коментар до ІПК від 22.06.2018 р. №2794/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Чи потрібно обладнати витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками:

• автозаправочний пункт, технологічне обладнання якого встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі, виконаних як цілісний заводський виріб (бензовоз);
• підземні та наземні резервуари, що розташовані на обмеженій відкритій території на екіпірувальних пунктах або АЗС?

У коментованій ІПК податківці нагадали про те, що з 01.01.2019 року акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ПКУ).  

Тобто, щоб відповісти на поставлене запитання, треба визначитися, чи є зазначені об'єкти акцизними складами за визначенням, наведеним в ПКУ. 

Що таке акцизний склад? 

Відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ акцизний склад – це приміщення, розташоване на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. 

Хто такий розпорядник акцизного складу, визначено у пп. 14.1.224 ПКУ: це суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Які об'єкти не є акцизними складами (і на них лічильники пального встановлювати не потрібно)? 

Якщо на вищевказаних автозаправочних пунктах, у підземних та наземних резервуарах, що розташовані на обмеженій відкритій території на екіпірувальних пунктах або АЗС, не здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, то такі об’єкти не є акцизними складами. 

Якщо  автозаправочні пункти, технологічне обладнання яких встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі, виконаних як цілісний заводський виріб (бензовоз) та підземні та наземні резервуари, що розташовані на обмеженій відкритій території на екіпірувальних пунктах або АЗС, не є акцизними складами, їх не потрібно обладнувати витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Аналогічна позиція вже зазначалася податківцями у листі ДФС від 09.06.2016 р. №12869/6/99-99-15-03-03-15. Ми коментували цей лист тут>>

За аналогічних міркувань, АЗС також не є акцизним складом, тому що вона призначена для роздрібної торгівлі пальним або для заправляння власного транспорту, і на АЗС не здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального.

Також не є акцизним складом та не потребують обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками резервуари, які використовуються для навантаження- розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

І наостанок автори ІПК зауважують, що використання одного резервуара як для власних потреб, так і для заправки техніки третіх осіб у такому разі не буде порушенням законодавства, якщо він буде обладнаний витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

А що, як лічильники на акцизному складі не встановити? 

Крім цього, у коментованій ІПК податківці нагадали про штрафні санкції за необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, та за відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників. Ці санкції визначені ст. 128-1 ПКУ:

• штраф в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників, але не менше 15 000 гривень;
• за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених абзацом 1 п. 128-1.1 ПКУ  застосовується санкція у вигляді призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Штрафні санкції будуть вводитись в дію поступово відповідно до п. 18 підрозд. 5 розділ XX ПКУ.