Законом України від 18.12.2019 р. №391-IX вноситься низка змін щодо справляння акцизного податку. Деякі з них ми розглянули у минулому матеріалі, а зараз прокоментуємо решту змін.
Нагадуємо, цей Закон було підписано Президентом 27 грудня, 28 грудня опубліковано в «Голосі України», а 29 грудня він набрав чинності (з наступного дня після опублікування).
Зміни у строках реєстрації акцизної накладної
Терміни реєстрації АН/РК встановлює п. 231.6 ПКУ. Які саме строки змінилися, дивіться у таблиці.
| Було | Стало |
| АН, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання | АН, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу | |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої АН, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного | |
| Першого примірника АН при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше 3 календарних днів, наступних за датою складання АН | |
| – | Першого примірника АН при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, – протягом 3 календарних днів з дня фактичного отримання пального |
| – | Першого примірника зведеної АН та АН, складеної на операції, визначені в пп. 1 пп. 229.8.10 ПКУ, – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання |
| Першого примірника АН при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації | АН при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації |
| – | Першого примірника АН, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, – протягом 3 календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією |
| Другого примірника АН – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше 3 календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового | |
| РК – не пізніше 3 календарних днів, наступних за датою його складання | |
У статті 120-2 ПКУ визначено санкції за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних та розрахунків коригування до них. Штрафувати за ними почали з 1 грудня 2019 року, про що ми писали тут.
Чинні формулювання цієї статті були актуальні тоді, коли акцизні накладні складалися та реєструвалися в одному примірнику. Та й взагалі самого поняття «примірник АН/РК» не було.
Тепер АН/РК реєструються у першому примірнику, а у деяких випадках – у першому і у другому примірниках. Докладніше про це ми писали раніше тут та тут.
Тому формулювання норм ст. 120-2 ПКУ змінено таким чином, що штрафні санкції застосовуються за несвоєчасну реєстрацію першого примірника АН/РК. А от про штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію другого примірника відсутні.
Зміни щодо акцизних складів та їх розпорядників
По-перше, відповідно до пп. «б» пп. 14.1.6 ПКУ не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
До цієї норми додано умову, що цей критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей СГ, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу. Тобто якщо для СГ одночасно виконуються умови:
- він використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
- є розпорядником хоча б одного акцизного складу, – то акцизним складом вважаються всі ємності такого СГ, без застосування мінімального критерію 200 куб. м.
По-друге, з числа акцизних складів виключено приміщення або території, у тому числі платника акцизу, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
По-третє, розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, тепер щомісячно (а не щоденно) мають формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, у розрізі кожного акцизного складу (зміни до пп. 230.1.3 ПКУ).
Ці залишки формуються не пізніше 23 год 59 хв. останнього дня звітного календарного місяця до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до ДПС не пізніше 15 к.д., що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Перепродаж пального у транспортному засобі без перевантаження
У новому законі визначено, що перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного СГ до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб’єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а СГ, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового (зміни до п. 231.3 ПКУ). Тобто фактично відбувається звичайний продаж пального з одного акцизного складу пересувного на інший акцизний склад пересувний, але при цьому транспортний засіб один і той самий.
Відповідно до цього підкориговано і визначення акцизного складу пересувного у пп. 14.1.6-1 ПКУ. Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, тепер являє собою декілька акцизних складів пересувних – за кількістю власників пального.
Якщо СГ здійснюють перепродаж пального або спирту етилового один одному, не вивантажуючи його з транспортного засобу, то такий транспортний засіб вважається іншим акцизним складом пересувним. Тобто у разі зміни власника пального/спирту відбувається і зміна акцизного складу пересувного (нехай це буде і один транспортний засіб), а також змінюється розпорядник акцизного складу пересувного (зміни до пп. 14.1.224-1 ПКУ). При цьому на таку операцію складається акцизна накладна.
Також нарешті законодавці чітко визначили, що не є акцизним складом пересувним:
- транспортний засіб, що використовується СГ, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
- паливний бак транспортного засобу. Втім, було очевидно і до внесення цих змін, що бак ТЗ не може вважатися акцизним складом. Але на місцях таки виникали суперечки щодо цього з податківцями.
Нові об’єкти оподаткування та нові платники акцизного податку
До підакцизних операцій додається новий вид операцій – використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені серед пального як підакцизної продукції у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.
У чому суть? Є певні хімічні речовини, які можуть використовуватись як пальне для заправлення ТЗ, але вони не внесені до списку підакцизних товарів у пп. 215.3.4 ПКУ. І от законодавці вирішили оподатковувати акцизом операції з використання цих речовин на зазначені цілі. Зверніть увагу: оподатковується не імпорт, не продаж цих речовин, а саме їх використання для заправлення ТЗ.
Відповідно розширено і коло платників акцизного податку. До нього додано СГ або постійне представництво, які використовують товари (продукцію), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені серед пального як підакцизної продукції у пп. 215.3.4 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння зі запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом – введено новий пп. 212.1.16 ПКУ.
Також цю продукцію додано до числа підакцизних товарів, але не шляхом внесення нових кодів УКТ ЗЕД до пп. 215.3.4 ПКУ, а шляхом розширення норми абз. 4 п. 215.1 ПКУ – тобто її просто додали до пального єдиним гамузом, без деталізації за окремими кодами УКТ ЗЕД. Для неї визначено і єдину ставку акцизного податку – 213,5 євро за 1000 літрів (зміни до пп. 215.3.4 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань з акцизу є дата використання вищевказаної продукції заправлення транспортних засобів (новий п. 216.13 ПКУ).
Скраплений газ – тепер за єдиним умовним кодом
На практиці облік обсягів скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном, інші гази, бутан, ізобутан) за великим асортиментом кодів УКТ ЗЕД залежно від якості газу виявився досить незручним: товарна позиція одна – газ, а кодів УКТ ЗЕД – з десяток.
Вочевидь, врахувавши цю практику, законодавці дозволили вести облік всіх товарних позицій газу – пропан або суміш пропану з бутаном, інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° С (зміни до пп. 230.1.3 ПКУ).
Відповідно і в акцизних накладних та розрахунках коригування буде застосовуватися саме умовний код 2711.
Роздрібно-акцизні правки
У сфері роздрібного продажу пального відбулося дві зміни.
По-перше, надано можливість складати зведену акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, за умови реалізації пального у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або оливороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі (зміни до п. 231.3 ПКУ).
Така зведена АН складається не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, що реалізоване вищезазначеним чином, якщо акцизні накладні не були складені на ці операції.
Так само можна скласти зведену акцизну накладну раз на місяць при використанні пального для власного споживання чи промислової переробки протягом звітного місяця, або втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов'язаних з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування протягом звітного місяця.
Крім цього, якщо пальне реалізується через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача за готівку кінцевому споживачеві, розрахунки за які проводяться через РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій, платник акцизу має право самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних на такі операції – зведені або за щоденними підсумками операцій.
Строки реєстрації таких АН дивіться на початку статті.
По-друге, уточнено показник SАНаклОтр. Тепер у платника акцизу – отримувача пального зміна цього показника не відбувається на обсяги пального, що реалізується:
- з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача;
- з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу;
- з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою.
Як бачимо, законодавці намагалися передбачити всі можливі випадки, коли пальне реалізується у бак ТЗ або в тару споживача.
Формування показників СЕА РПСЕ станом на 1 липня 2019 року: спроба №2
Багато хто з платників акцизного податку не встиг вчасно сформувати показники обсягів залишків пального в СЕА РПСЕ станом на 1 липня 2019 р. Усі строки для цього минули, а проблема несформованих залишків залишилася. Тому до 20 січня 2020 року включно платникам акцизу надано ще одну можливість виправити свої обсяги залишків пального. Для цього внесено новий п. 29 до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. А саме: СГ, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизу, а з 1 липня 2019 року зареєстрований таким платником, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в СЕА РПСЕ без сплати акцизного податку, окремо щодо кожного акцизному складу/акцизного складу пересувного, та одночасно подати заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:
1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
- знаходилися на зберіганні у СГ на його акцизному складі станом на 1 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 1 липня 2019 року – тобто на зберіганні були залишки пального, які належали іншим СГ – не платникам акцизу;
- були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їхньому власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року – без фізичного передання пального такому власнику;
- не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року;
2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:
- були отримані суб’єктом господарювання після 1 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно – тобто фізичний рух такого пального відбувся після складання та реєстрації акцизних накладних;
- були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їхньому власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;
- не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року.
Податківці враховують у формулі, визначеній п. 232.3 ПКУ, протягом 10 к.д. обсяг пального, підтверджений результатами проведеної ними документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Документальна перевірка відповідності даних у поданій заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року призначається податковим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 1 квітня 2020 року. Отже, ці обсяги можуть бути враховані у формулі СЕА РПСЕ не пізніше 11 квітня 2020 року.