Починаючи з 08.09.2021 р. запроваджено доопрацьоване програмне забезпечення з приймання та обробки акцизної накладної з урахуванням необхідності дотримання сукупності вимог під час їх реєстрації в ЄРАН та коректного відображення в СЕА РПСЕ ліміту пального, а саме:
- наявності права на здійснення діяльності з пальним на підставі відповідної ліцензії у осіб (продавців та покупців);
- наявності достатнього об’єму зареєстрованих резервуарів — під час отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне.
Статтею 15 Закону №481 визначено, що пальне зберігається суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального.
Ліцензії на право зберігання пального видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.
Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які, зокрема, зберігають пальне виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
Отже, у разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання — неплатника акцизного податку (за винятком підприємств, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву), який не має ліцензії на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.
Якщо покупець пального, який придбаває пальне у бензовозі, а не шляхом заправляння в баки транспортних засобів, має намір використовувати отримане пальне у власній діяльності, він мусить мати ліцензію на зберігання такого пального. Якщо планується подальший перепродаж такого пального, покупець мусить мати ліцензію на оптову торгівлю пальним.
Сам по собі продаж пального покупцю, який не має ліцензій на виробництво, торгівлю або зберігання пального, не заборонено законодавством. Порушення норм Закону №481 відбувається вже на боці покупця, якщо такий покупець зобов’язаний отримати ліцензію, але не зробив цього. Водночас на такого покупця неможливо буде зареєструвати акцизну накладну. Це призведе до розбіжностей у продавця між обсягами пального в бухобліку та згідно з даними ЄРАН: адже в обліку пальне буде списане, а за даними ЄРАН — ні.
***