Плата за землю, на якій розміщено будівлю малої архітектурної форми

Статтею 116 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їхніх повноважень або за результатами аукціону.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру України.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини) з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
У ст. 281 ПКУ наведено відповідні категорії фізосіб, які звільняються від сплати земельного податку, а також межі граничних норм за видом використання земельної ділянки.
Таким чином, якщо суб’єкт господарювання або фізособа придбали будівлю, споруду (їх частину), податок за земельні ділянки сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно з урахуванням прибудинкової території і відповідно до цільового (господарського) призначення на підставі даних Державного земельного кадастру України.
Крім того, земельна ділянка, на якій розміщено будівлю малої архітектурної форми, до пільгової категорії використання земель у межах граничних норм не належить, і земельний податок сплачується на загальних підставах.