Строки давності та особливості їх застосування встановлено ст. 102 цього Кодексу. Контролюючий орган, крім випадків, встановлених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо таку податкову декларацію було подано пізніше, — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається звільненим від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Крім того, п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу встановлено, що грошове зобов'язання може бути нараховано або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочато без дотримання строку давності, якщо, зокрема, податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Отже, грошові зобов'язання платників, своєчасно не залучених до сплати земельного податку, визначаються органом ДПС не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
