Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Суб’єкти господарювання у випадку використання автономної системи опалення, зокрема, газового котла, повинні обчислювати, нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок, а також складати податкову звітність по цьому платежу.
Об’єктом та базою оподаткування, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
При практичному застосуванні терміну «стаціонарне джерело забруднення» в умовах розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу слід враховувати, що «стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти».
До стаціонарних джерел забруднення можна віднести й автономні системи опалення, що працюють на пальному, при спалюванні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючи речовини, або суміш таких речовин.
Звертаємо увагу, що ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Тобто власник приміщення повинен мати дозвіл.
Отже суб’єкти господарювання у випадку використання автономної системи опалення, зокрема, газового котла, мають об’єкт оподаткування екологічним податком – обсяги забруднюючих речовин, що утворюються й викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу) та є платниками екологічного податку (незалежно від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення).
У разі коли платник екологічного податку не має дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, він самостійно визначає обсяги викидів.
Нагадуємо, що ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами визначені ст. 243 Податкового кодексу.
