Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України проаналізувало результати впровадження Україною додаткового імпортного збору. На початку цього року його введення погодили Уряд, Верховна Рада, більшість країн-членів СОТ та зовнішні донори, зокрема експерти МВФ. Додатковий збір з імпорту був частиною загального макроекономічного пакету заходів із поліпшення ситуації з платіжним балансом країни.
«Тимчасове імпортне мито — це непопулярний та вимушений крок, який НБУ та Уряд мали зробити в умовах загострено негативного платіжного балансу та високої волатильності національної валюти», — зазначив Міністр.
Зниження світових цін на традиційні товари українського експорту — чорні метали та вироби з них, добрива, зернові та інше — на фоні значної експортної орієнтованості економіки України, призводило до поглиблення рецесії та макроекономічних диспропорцій. Зокрема дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за підсумком 2014 року становив $5,3 млрд (або 4% ВВП). А дефіцит зведеного платіжного балансу збільшився до $13,3 млрд (близько 10% ВВП).
Попередні підсумки ефективності дії збору свідчать про позитивний вплив на досягнення макрофінансової стабілізації у державі. Вжиті заходи поліпшили стан платіжного балансу та сприяють пом’якшенню шокових наслідків турбулентності зовнішніх ринків, які наразі спостерігаються.
Так якщо у січні-лютому цього року дефіцит поточного рахунку становив 600 млн, то вже в березні-червні поточний рахунок був зведений із профіцитом – $616 млн. За підсумками червня профіцит поточного рахунку збільшився до 361 млн, і вперше з початку року сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало позитивним.
Зміцнення платіжного балансу позитивно вплинуло на стан міжнародних резервів України. На кінець липня вони сягнули $10,4 млрд (у тому числі завдяки отриманню траншу МВФ). Разом з тим, обсяги імпорту помітно скоротились, що у комплексі з іншими факторами сприяло укріпленню національної валюти протягом березня-червня.
Як повідомив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус, загальний економічний вплив тимчасового імпортного збору оцінюється у розмірі до $1 млрд за рахунок зменшення об’ємів імпорту.
Тож, як екстраординарний та вимушений захід, додатковий збір з імпорту досяг своєї мети. Завдяки комплексу заходів, впроваджених Урядом та Національним банком України, вдалося уникнути та нейтралізувати розвиток неконтрольованих кризових процесів.
Зовнішня позиція України укріпилася, а платіжний баланс поліпшився. І наразі головне завдання полягає у посиленні стабілізаційних тенденцій.
Перші ознаки такої стабілізації вже стали відчутними з другого кварталу 2015 року. Вже протягом декількох місяців гривня стабільна та знизився інфляційний тиск. Це сприяє тому, що обмежуючі дії додаткового збору можна скасувати у зазначений раніше строк.
«За підсумками останніх зустрічей із представниками НБУ, Мінфіну та СОТ, є консенсус скасувати додаткове імпортне мито з 1 січня 2016 року, як це й планувалося раніше», — повідомив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.
