Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 16.03.2016 №9027/7/99-99-15-04-02-17 нагадує, що ставки екологічного податку за викиди забруднюючих речовин затверджено ст. 243 Податкового кодексу.
Зокрема, для обмеженого переліку забруднюючих речовин або груп забруднюючих речовин, включаючи «тверді речовини» та «вуглеводні» ставки затверджено у п. 243.1 ПКУ. Перелік забруднюючих речовин, що об’єднані у зазначених групах, затверджено наказом Мінприроди від 14.03.2002 р. №104.
Якщо для забруднюючої речовини або групи забруднюючих речовин цим пунктом ставка податку не встановлена, після ідентифікації класу небезпечності забруднюючої речовини застосовується ставка податку, встановлена п. 243.2 ПКУ. Клас небезпечності забруднюючої речовини визначається у порядку, затвердженому наказом Мінприроди від 27.06.2006 р. № 309.
У разі неможливості застосування ставок визначених цими пунктами, передбачено ставки на підставі величин орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів, що визначаються згідно з постановою головного державного санітарного лікаря України від 15.04.2013 р. № 9.
Для обґрунтованого застосування ставок екологічного податку при визначенні розміру податкових зобов’язань з податку у разі експлуатації об’єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, платникам необхідно використовувати відповідні документи. Зокрема, дозвіл, згідно з якими здійснюється ідентифікація видів забруднюючих речовин, визначається їх клас небезпечності, а також величина орієнтовно безпечних рівнів таких речовин.
