Про це йдеться у листі ДФС у Харківській області від 24.10.2016 р. №5875/10/20-40-14-05-15.
При цьому, як зазначають податківці, при здійснені господарських операцій за договорами консигнації, контрольовані операції проведені підприємством повинні відображатись у Звіті за датою переходу прав власності на товари або датою складання акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або послуг. Це обумовлено умовами типового договору консигнації, а саме — за консигнантом зберігається право власності на товар до його реалізації покупцю.
Проаналізуємо цей лист докладніше.
Насамперед зауважимо, що з точки зору трансфертного ціноутворення платнику податків потрібно звертати увагу на:
1) контрагента господарської операції. Це може бути :
— пов’язана особа-нерезидент (пп. «а» пп. 39.2.1.1 ПКУ);
— комісіонер-нерезидент, який здійснює продаж товарів (пп. «б» пп. 39.2.1.1 ПКУ);
— нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ (Розпорядження №977-р) (пп. 39.2.1.2 ПКУ);
2) на одночасне дотримання вартісних критеріїв, зазначених у пп. 39.2.1.7 ПКУ, за звітний рік:
— річний бухгалтерський дохід* платника податку на прибуток перевищує 50 млн грн (за мінусом непрямих податків);
— обсяг господарських операцій з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за мінусом непрямих податків). Цей вартісний критерій стосується не однієї госпоперації, а всіх операцій, що вплинули на об’єкт оподаткування у звітному періоді.
-----------------
* Включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
За виконання вищезазначених ознак госпоперація є контрольованою. Також контрольованою операцією будуть операції, які відповідають умовам пп. 39.2.1.3 ПКУ та пп. 39.2.1.5 ПКУ.
Запозичення
У коментованому листі податківці звертають увагу на критерії пов’язаності осіб, визначені у пп. 14.1.159 ПКУ. Пов’язаними особами також визнаються юрособи, у яких сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги перевищує суму власного капіталу (підсумок першого розділу пасиву балансу, рядок 1495) більше ніж у 3,5 раза**. При цьому сума запозичень та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).
---------------
*Для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів.
Таким чином, фінансові операції, зокрема нарахування процентів на користь нерезидента — пов’язаної особи за користування кредитами (позиками), поворотними фіндопомогами, підпадають під визначення контрольованих операцій за дотримання зазначених вище критеріїв, зокрема вартісних.
При цьому отримання та повернення позик (тіла позики) контрольованими операціями не визнаються.
Також потрібно врахувати різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій за п. 140.1 — 140.3 ПКУ, — збільшення фінрезультату без врахування, чи є така операція контрольованою. А також норми п. 140.5 ПКУ про можливість не застосовувати різниці, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у Звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються згідно зі ст. 39 ПКУ (додатково див. лист ДФСУ від 04.03.2016 р. №4879/6/99-99-19-02-02-15 та лист ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 14.04.2016 р. №1273/10/25-01-12-02-06).
Продаж товарів через комісіонерів-нерезидентів
Операції можуть бути визнані контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення у разі коли за дорученням комітента (консигнанта) — платника податку на прибуток комісіонер (консигнатор) — нерезидент здійснює зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів. Ясна річ, операція аналізується на одночасне дотримання вартісних критеріїв, зазначених вище.
При цьому звертаємо увагу, що не має значення, в якій державі зареєстрований нерезидент-комісіонер (консигнатор) (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого КМУ), та чи є нерезидент-комісіонер пов’язаною особою платника податків. Це підкреслювали податківці також у листі ДФС від 14.04.2016 р. №13362/7/99-99-19-02-02-17.
Таким чином, у разі дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, контрольованими операціями для резидента-платника податків у такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за посередництвом комісіонера.
Предметом контрольованої операції є товари, що були об’єктом купівлі-продажу. У Звіті про контрольовані операції розкривається сторона контрольованої операції — це безпосередньо покупець товарів, який придбав товар у комітента через комісіонера.
І як зауважують податкові органи у коментованому листі, контрольовані операції, проведені платником податку, мають відображатись у Звіті датою переходу прав власності на товари. Адже за комітентом (консигнантом) зберігається право власності на товар до його реалізації покупцю.
Отже, у додатку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» у графах 14 та 15 зазначається дата здійснення першої операції із переходу прав власності на товари та дата здійснення останньої операції із переходу прав власності на товари в сукупності контрольованих операцій у звітному періоді відповідно.
Аби резидент міг заповнити дані Звіту про контрольовані операції, радимо у договорі комісії (консигнації) передбачити вимогу щодо розкриття у звіті комісіонера (консигнатор) повної інформації щодо умов здійснення правочину, зокрема дані, що дозволяють ідентифікувати особу-покупця.
Від себе також додамо, операція з надання посередницьких послуг комісіонером — нерезидентом враховуючи пп. “б” пп. 39.2.1.1 ПКУ також є контрольованою. Адже суб’єкти підпадають під ознаки контрольованих операцій, знову ж таки при одночасному дотриманні вартісних критеріїв пп. 39.2.1.7 ПКУ, зокрема у разі перевищення протягом року суми винагороди 5 млн грн (за мінусом непрямих податків). У цьому разі об’єктом контролю у Звіті будуть надані послуги комісіонера. Саме їх потрібно буде підтверджувати щодо визначення «витягнутої руки».