Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 07.06.2017 р. №535/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила, що визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків.
Отже, сума наданих (отриманих) кредитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.
Зауважимо, що в самому ПКУ такої умови для визначення вартісного критерію немає. Підпунктом 39.2.1.7 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Однак, очевидно, податківці грунтують своє роз'яснення на визначенні господарської діяльності, наведеному у пп. 14.1.36 ПКУ, якою є діяльність платника податків, спрямована на отримання доходу. І для спрощення розуміння, які операції вважаються господарськими, податківці пояснюють: якщо операція вплинула на формування фінрезультату до оподаткування (як відсотки за кредитом, які належать до фінансових витрат), цю операцію враховуємо для визначення вартісного критерію, якщо ж ні (як отримані та повернені кредити), то не враховуємо.
